Екологічний аудит острівних територій

Тип:
Добавлен:

Теоретико-методичні аспекти екологічного аудиту

Постановка проблеми. В умовах інтеграції України до європейської спільноти стають превентивними питання розробки теорети- ко-методичної бази інструментів екологічного контролю та екологічної безпеки. Одним із таких є екологічний аудит. Світові установки на сталий розвиток регіону, інвестиційні проекти розвитку територій, зокрема вільні економічні зони, вимагають розширення обєктів аудиторської діяльності, включаючи до їх складу території різних просторово-часових рівнів. Особливо гостро ця проблема постає для острівних територій.

Впровадження екологічного аудиту острівних територій (ЕАОТ) дозволить більш успішно проводити реформування екологічно небезпечної економіки і забезпечувати не лише систематичну наукову оцінку геоекологічного стану регіону і його територіальну організацію, а й реалізовувати результати на практиці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наявного наукового досвіду в галузі екологічного аудитування свідчить про активізацію інтересу до обраного напрямудослідження. Формується нормативно-законодавча база екологічного аудиту [1], розробляються теоретико-методичні засади [2-9]. Регіональні ж аспекти потребують уточнення і деталізації.

Постановка завдання. Метою статті є деталізація теоретико-методичних аспектів екологічного аудиту острівних територій на прикладі острова Білогрудів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Під екологічним аудитом зазвичай розуміють документально оформлений системний незалежний процес оцінки обєкта на відповідність його функціонування чинному екологічному законодавству з передачею результатів замовнику. Правовими основами еколого-аудиторського процесу є Закон України «Про екологічний аудит» [1], міжнародні та державні стандарти серії ІБО 14000.

Враховуючи особливості обєкта екологічного аудиту, що реалізується, за основу можна прийняти методичні аспекти проведення геое- кологічного аудиту (екологічного аудиту територій) [2-8].

Екологічний аудит територій (зокрема, острівних) розглядається нами як один із напрямів аудиторського науково-практичного виду діяльності, що базується на аналізі коадаптивності господарської і природної підсистем через комплексну геоекологічну оцінку й аналіз територіальної організації обєкта аудитування, спрямований на розробку заходів щодо сталого розвитку регіону [2-8]. У звязку зі специфікою обєкта виникає необхідність уточнення методичних прийомів проведення екологічного аудиту, зокрема й під час прийняття аудиторського висновку.

У методологічному розумінні ЕАОТ базується насамперед на системно-синергетичному, ландшафтному, геоекологічному підходах.

Процедура екологічного аудитування острівної території - це логічно послідовна, організована система етапів аудиторської діяльності, в ході якої виконавці (екологічні аудитори) вирішують завдання експертного аналізу території острова і розробляють обґрунтований і обєктивний аудиторський висновок. Це, по суті, науково-дослідницький процес. На його організацію впливають такі чинники, як презумпція потенційної небезпеки екологічного стану території, забезпечення комплексного підходу й обґрунтування необхідності його реалізації, розгляд засобів стабілізації та забезпечення сталого розвитку регіону загалом.

Відповідно до Закону України «Про екологічний аудит» [1] ЕАОТ як різновид екологічного аудиту повинен проводитися на підставі договору між замовником і виконавцем. Останній несе відповідальність перед замовником за виконання визначених договором зобовязань і достовірність висновків аудиту.

Пропонується така процедурна система екологічного аудиту острівних територій.

1. Передаудиторський етап:

-прийняття рішення про необхідність ЕАОТ;

-призначення аудиторської комісії й організація її роботи;

-визначення мети і завдань ЕАОТ;

-розробка протоколу аудиту (порядку його проведення на підставі визначених раніше цілей, завдань і вихідної інформації), що включає перелік вимог, підходів, процедур, яких повинні дотримуватись аудитори;

-підготовка плану ЕАОТ, що включає три пункти: 1) визначення персонального складу групи з розподілом функцій між її членами; 2) графік проведення аудиту; 3) план організаційно-технічних заходів щодо проведення аудиту;

-збори аудиторів у звязку з початком роботи (затвердження аудиторської комісії, розподіл обовязків тощо);

-робота зі збору інформації і встановлення загальних положень про обєкт ЕАОТ.

3.Постаудиторський етап. Підбиття підсумків проведеної роботи і їх спільне обговорення:

-список попередніх результатів;

-заключна нарада;

-підготовка й подання звіту про аудит;

-звітування перед замовником аудиту.

Аудиторська комісія може адресувати свої

пропозиції управлінським організаціям, землекористувачам (землевласникам) цієї території за умови згоди замовника (крім результатів обовязкового зовнішнього аудиту).

Аудиторський процес починається із прийняття рішення про необхідність проведення ЕАОТ. Вона слідує з його важливості як одного з механізмів реалізації концепції сталого розвитку. Саме це визначає мету й завдання аудиту. Рішення приймається замовником.

Згідно зі ст. 14 Закону [1] замовником екологічного аудиту може бути юридична або фізична особа, зацікавлена в його проведенні, а також зацікавлений орган виконавчої влади:

-державні органи: адміністративні установи (республіканські, обласні, районні) з метою корегування планів подальшого територіального розвитку (генпланів тощо); органи, що забезпечують дотримання норм екологічної безпеки в Україні (Міністерство екології та природних ресурсів і його структурні підрозділи на місцях, органи виконавчої влади); науково-виробничі обєднання та ін., до компетенції яких законодавством віднесене здійснення вказаних функцій;

-інвестори й інші зацікавлені особи;

-зацікавлені приватні власники (землекористувачі й землевласники).

Виконавцем може бути юридична чи фізична особа (екологічний аудитор), що має право на здійснення такої діяльності [1, ст. 14]. ЕАОТ повинен стати елементом діяльності незалежних, переважно позавідомчих аудиторів.

Екологічний аудит території острова завершується складанням аудиторського висновку. Він повинен відповідати наведеним нижче вимогам і бути:

-чітко викладеним (лаконічно, без формул, цифровий матеріал, що є результатом розрахунків, повинен супроводжуватися відповідними коментарями);

-структурованим (відповідно до форми аудиторського висновку);

-містити обєктивні й обґрунтовані висновки аудиторської комісії;

-включати особливу (індивідуальну) думку аудиторів, яка за їхнім бажанням може бути зафіксована додатково.

Екоаудиторський висновок розробляється на підставі змісту всього процесу аудиторського дослідження. Специфіка його повинна відображати особливості регіонального структурного рівня організації геосистем. З урахуванням специфіки обєкта структура висновку набуває такого вигляду:

-загальні відомості про обєкт;

-відомості про виконавців ЕАОТ;

-перелік основних законодавчих і нормативних документів;

-напрями господарського розвитку обєкта ЕАОТ;

-аудиторський аналіз природокористування;

-аналіз основних екодеструктивних процесів та їхніх причин;

-рекомендація заходів щодо сталого розвитку обєкта екологічного аудиту.

Екологічний аудит острівних територій з урахуванням викладених вище пропозицій у повному обсязі реалізовано нами на прикладіосторова Білогрудів. Окремі основні позиції екоаудиторського висновку щодо цього обєкта, які мають безпосередньо дослідницький характер, можна звести до такого:

-острів Білогрудів розташований у дельті Дніпра. Це унікальна екосистема з природними заплавними комплексами. Він є одним із найбільших річкових островів Нижньодніпровських плавнів. Площа острова Білогрудів становить близько 40 кв. км. У нижній його частині містяться озера Нижнє Солонецьке, Верхнє Солонецьке, Дрібне, Дніпровське, які повязані між собою мережею проток і єриків. Ця частина острова сформувалася пізніше верхньої, вона є більш низовинною. Територія верхньої частини острова заросла очеретом і чагарниковою рослинністю. Гідрографічна мережа представлена зарослими єриками і старицями, які пересихають у літній період. Озер у цій частині острова мало. Зокрема, тут розташовані озеро Калинове, площею 0,18 кв. км, і озеро Погоріле, площа якого до 2000-х рр. становила 0,299 кв. км. Нині на місці озера міститься ставок, створений рибним господарством «Білогрудове»; навколо ставка прокладено штучну канаву для водопостачання. На місці оз. Погорілого залишилася невелика водойма завдовжки 2,1 км і площею близько 0,14 кв. км, що сформувалась у меридіальну затоку;

-несприятливі природні явища, зокрема повені та паводки, є основними екодеструктив- ними процесами, зафіксованими на острові. Вони зумовлені його географічним положенням і геолого-геоморфологічною будовою. У морфоструктурному аспекті переважна частина обєкта дослідження є акумулятивною низовиною із домінуючими абсолютними висотами 0 м. У геологічній будові беруть участь третинні і четвертинні відклади. Палеогенові відклади на острові представлені глинами, над якими в басейні р. Конки (рукава Дніпра) залягає товща піщано-глинистих порід. Неогенові відклади значно поширені і представлені сарматським, меотичним і понтійським ярусами. Сарматські і мотичні відклади представлені вапняками. Понтійські відклади представлені перекристалізованими вапняками з домішками піску та глинистих частинок. Четвертинні відклади - алювіальними пісками з прошарками мулових пісків та супісків. Загальна потужність четвертинних відкладів становить 20-25 м.

Крім того, здійснивши опитування місцевих жителів (на острові є населений пункт - село Білогрудове з населенням до 300 осіб), зясовано, що до 1971 р. кожного року навесні відбувалися повені і паводки, спричинені надходженням талих снігових вод. Найбільш високі і тривалі з них були у 1931 і 1970 рр. Повінь 1931 р. стала рекордною за висотою рівня води, який піднявся на 6-9 м, а весняна повінь 1970 р. мала амплітуду до 3 м і тривала тиждень. Після спорудження та початку роботи Каховської ГЕС інтенсивність повені та павод- ків зменшилась;

превентивними заходами щодо підтримання сталого розвитку острова Білогрудів та забезпечення екологічної безпеки є: а) регулювання рекреаційного навантаження задля збереження типових рідкісних угруповань заплавних боліт, лук, лісів; б) недопущення перевипасу великої рогатої худоби; в) створення на острові Білогрудів стаціонарного обєкта екологічного моніторингу (враховуючи як цінність природних комплексів, так і зручність географічного положення, наявність кваліфікованих кадрів (поруч - НПП «Нижньодніпровський», Управління Чорноморського біосферного заповідника НАНУ).

Висновки з проведеного дослідження

екологічний аудит острівний територія

Розширення обєктів еколого-аудиторської діяльності зумовлює необхідність деталізації її теоретико-методичних засад. В умовах реформування екологічно небезпечної економіки інструментом екологічного контролю і забезпечення екологічної безпеки держави загалом може стати екологічний аудит острівних територій. Враховуючи специфіку обєкта екологічного аудиту, за основу можна прийняти методичні аспекти проведення геоекологічногоаудиту (екологічного аудиту територій), адаптовані на рівень острівних територій.

Література

1.Завальнюк І.В. Екологічний аудит територій: методичні особливості реалізації / І.В. Завальнюк // Географія в інформаційному суспільстві : у 4-х т. - Т. 3. - К. : Обрій, 2008. - С. 129-130.

2.Завальнюк І.В. Екологічний аудит територій (на прикладі рівнинного Криму) : автореф. дис. ... канд. геогр. наук : спец. 11.00.11 «Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів» / І.В. Завальнюк. - К., 2004. - 20 с.

3.Завальнюк И.В. Методические аспекты осуществления экологического аудита территорий / И.В. Завальнюк // Культура народов Причерноморья ; гл. ред. Ю.А. Катунин. - 2003. - № 39. - С. 179-181.

4.Завальнюк И.В. Методика оценки геоэкологического состояния ландшафтов (на примере равнинного Крыма) / И.В. Завальнюк // Культура народов Причерноморья ; гл. ред. Ю.А. Катунин. - 1999. - № 6. - С. 339-340.

5.Охременко І.В. Алгоритм прийняття аудиторського висновку при геоекологічному аудитуванні / І.В. Охременко // Науковий часопис Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. Серія № 4 «Географія і сучасність». - К. : Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2009. - Вип. 12 (22). - С. 179-182.

7.Охременко І.В. Особливості реалізації геое- кологічного аудиту / І.В. Охременко // Науковий часопис Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. Серія № 4 «Географія і сучасність». - К. : Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2009. - Вип. 10 (20). - С. 50-53.

Copyright © 2018 WorldReferat.ru All rights reserved.