Основні ландшафтні передумови формування екологічного стану водних об’єктів (на прикладі Харківської та Рівненської областей)

Тип:
Добавлен:

ОСНОВНІ ЛАНДШАФТНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВОДНИХ ОБЄКТІВ (НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВСЬКОЇ ТА РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ)

Крайнюков О.М.

Кривицька М.І.

Постановка проблеми. Обмеженню забруднення поверхневих вод екологічно небезпечними хімічними речовинами надається велика увага у природоохоронній діяльності багатьох країн. Зокрема, Водною Рамковою Директивою Європейського Парламенту та Ради 2000/60/ ЄЕС щодо встановлення принципів дій Співтовариства у сфері водної політики речовини, які створюють значний ризик для водного середовища включено до Списку «пріоритетних речовин» (всього 33 речовини) з метою здійснення конкретних заходів, спрямованих на обмеження забруднення цими речовинами поверхневих вод. Пріоритетність речовин встановлено на основі оцінки ризику для водних організмів, обумовленого токсичністю води та поширеністю забруднення вод відповідними речовинами. У Європейських країнах контроль забруднення поверхневих вод здійснюється шляхом постійного моніторингу речовин відповідно до зазначеного вище Списку.

Ландшафтно-екологічний принцип оцінки екологічного стану будь-якого компоненту природного середовища ґрунтується на системному поєднанні ландшафтного (просторова організація геоекосистем), екологічного (функціональні звязки між живими організмами та абіотичними факторами, біотичні параметри екологічного стану територій), антропогенно-ландщафтного (зміни стану геоекосистем у результаті їх господарського використання), ландшафтно-геофізичного (фізичні параметри сучасного та фонового стану геекоосистем), ландшафтно-геохімічного (хімічні параметри сучасного стану геоекосистем), еко- геохімічний (реакція живих організмів на зміну геохімічного середовища за схемою «доза/ концентрація - ефект - наслідки»), медико-гео- графічним (реакція людини на зміну стану навколишнього природного середовища), ландшафтно-екологічним (інтегральна оцінка екологічного стану територій) підходів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поверхневі водні обєкти України знаходяться під постійно зростаючим навантаженням. Однак важливим є розуміння не тільки інтенсивності та направленості процесів антропогенного впливу на водні геоекосистеми, а й природних передумов формування екологічного стану водних обєктів.

Так, у роботі [1] визначено залежність стану поверхневих вод від горизонтальних потоків речовин, що надходять до русла водотоків, та поверхневого стоку із водозбірної площі басейну, тому необхідним є врахування ландшафтної структуривідповідного басейну. Крім того, у геоекологічних дослідженнях необхідно враховувати прямі та зворотні звязки між флювіальним рельєфом та гідрологічним режимом, а також похил, форму та орієнтованість схилів, ухилів русел, швидкість наростання порядків річок тощо [2-5].

Враховуючи результати проведених раніше наукових досліджень, відзначимо, що початковим етапом оцінки екологічного стану поверхневих вод для подальшого нормування їх антропогенного забруднення має бути комплексний аналіз природних комплексів за допомогою ландшафтної карти.

Метою роботи було дослідження особливостей ландшафтної структури Харківської та Рівненської областей, що впливають на екологічний стан поверхневих вод, а також визначення найбільш вразливих водних обєктів до забруднення.

Результати досліджень. Географічне положення областей зумовлює ландшафтне різноманіття їх територій [6; 7].

Особливо слід підкреслити значну розчленованість території Харківської області яружно- балковою мережею, переважання денудаційно- акумулятивних розчленованих лесових рівнин. Це підсилює фактор впливу рельєфу, флювіаль- них процесів та стоку на якість поверхневих вод. Цьому також сприяє високий ступінь розоранос- ті території, втрата ділянок із природної різно- травною та деревинною рослинністю.

Відзначимо також, що на перших надзаплавних терасах річок у замкнутих зниженнях зустрічаються неперетворені ландшафти [8]. Вони часто є заболоченими, при цьому виконують функції ландшафтно-геохімічних барєрів та регулятора місцевого поверхневого стоку, перехоплюючи забруднюючі речовини із сільсьгоспо- дарських угідь.

Відповідно до ландшафтно-геохімічного районування [9] ландшафти північної частини Харківської області відносяться до таких, що мають низьку здатність до самоочищення, натомість південну частину складають природні комплекси із переважаючою здатністю до акумуляції.

Ґрунтовий покрив території є типовим для перехідної частини Лісостепу та Степу. Більшу частину Лісостепу у межах області займають чорноземи типові потужні, а також чорноземи деградовані. Менші площі займають сірі та темно-сірі лісові ґрунти. Фонове значення для Степової частини області належить чорноземам звичайним потужним. При цьому за комплексом своїх властивостей ґрунти всієї території області відносяться до стійких та дуже стійких [9]. Це сприяє зниженню інтенсивності надходження забруднюючих речовин до водних екосистем.

Однак, проаналізувавши також природний потенціал самоочищення поверхневих вод [9], який повязаний безпосередньо із особливостями функціонування водних обєктів, зокрема, витратами води, необхідно віднести більшу частину поверхневих водних обєктів області до таких, що мають дуже низький потенціал.

Звертаючи увагу на визначені особливості ландшафтної структури території, а також враховуючи інші природні характеристики, зокрема, зональність та характеристики стоку, необхідно відзначити, що найбільш вразливими до забруднення виявилися річки Лісостепової частини Харківської області, що, в першу чергу, стосується лівих приток р. Сіверський Донець різних порядків, зокрема, річок Уди (нижче Харкова), Лопань, Вовча, Гнилиця, Великий Бурлук.

Це підтверджується результатами аналізу багаторічних спостережень за якістю річкових вод Харківської області [10]. У більшості відібраних проб води ряду перелічених водних обєктів спостерігається перевищення рибогосподарських нормативів ГДК за основними гідрохімічними показниками, зокрема, БСК5, сульфатами, важкими металами, нафтопродуктами (рис. 1-3).

Рис. 1. Кількість випадків перевищення нормативів ГДК для водних обєктів рибогосподарського водокористування у пробах води р. Уди

Рис. 3. Кількість випадків перевищення нормативів ГДК для водних обєктів рибогосподарського водокористування у пробах води р. Харків

Щодо особливостей території Рівненської області, то слід відзначити мозаїчність та контрастність природних комплексів; рівнинність, наявність різних за генезисом типів і форм рельєфу, широкі долини річок. Все це визначає особливості формування стану поверхневих водних обєктів.

Зважаючи на ландшафтно-геохімічне районування [9] ландшафти північної частини Рівненської області необхідно віднести до таких, що виявляють здатність до самоочищення та акумуляції, а південну частину території області складають ландшафти із низькою здатністю до самоочищення.

У центральній та північній частині території області переважають акумулятивні рівнини, представлені плоскими і терасованими алювіальними низинами та долинами річок, а також хвилястими льодовиковими та воднольодовико- вими низинами [9]. Процесами заболочення тут охоплено не тільки заплави річок, а й великі площі знижень на межиріччях. Це зменшує інтенсивність поверхневого, підземного стоку та надходження забруднюючих речовин до водних обєктів. Однак, на решті території переважають розчленовані лесові височини та низовини із перепадами висот у долинах понад 100-150 м.

Широко розповсюджені тут дерново-підзолисті ґрунти [11], які віднесені до слабостійких, а також осушені торфовища та болота знижують стійкість ландшафтів до антропогенного тиску.

Природні особливості території Рівненської області за характеристиками, що значною мірою впливають на екологічний стан водних обєктів обумовлюють найгірші показники якості води річок південної частини області у межах Лісостепу. Зокрема, річки Стир, Іква, Устя, а також Горинь (у південній частині області). Це підтверджуєть ся результатами багаторічного інструментально- лабораторного контролю якості поверхневих вод, що наведений в офіційних звітних документах (рис. 4-7) [12].

Рис. 4. Кількість випадків перевищення нормативів ГДК для водних обєктів рибогосподарського водокористування у пробах води р. Стир

Рис. 5. Кількість випадків перевищення нормативів ГДК для водних обєктів рибогосподарського водокористування у пробах води р. Іква

Рис. 6. Кількість випадків перевищення нормативів ГДК для водних обєктів рибогосподарського водокористування у пробах води р. Горинь

Рис. 7. Кількість випадків перевищення нормативів ГДК для водних обєктів рибогосподарського водокористування у пробах води р. Устя

Крім того, південна частина території області характеризується дуже низьким природним потенціалом самоочищення поверхневих вод. Од нак, навіть за таких умов, на відміну від Харківської області, не в усіх контрольних створах відмічаються випадки перевищення нормативів ГДК для рибогосподарських водних обєктів. Найбільше випадків перевищення нормативів ГДК відзначено за БСК5, ХСК, вмістом заліза загального та марганцю. ландшафтний екологічний забруднення річка

Висновки

Проаналізовано ландшафтну структуру Харківської та Рівненської областей. Визначено природні особливості територій, зокрема, конфігурації ландшафту, рельєфу, ґрунтового покриву, властивостей природних вод тощо, які впливають на формування екологічного стану поверхневих вод. Зважаючи на результати аналізу природних властивостей території, визначено водні обєкти, які є найбільш вразливими до забруднення. Отримані результати підтверджено даними багаторічних спостережень за якістю води відповідних поверхневих водних обєктів. На наступному етапі досліджень планується провести визначення ролі біотичної складової ландшафту при формуванні якості води та екологічного стану поверхневих вод.

Список літератури

1.Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір:: монографія / М.Д. Гродзинський. - У 2-х т. - К.: Київський університет, 2005. - Т. 2. - 503 с.

3.Костріков С.В. Гідролого-геоморфологічний підхід до дослідження водозбірної організації флювіального рельєфу / С.В. Костріков // Український географічний журнал. - №3, 2006. - С. 46-54.

4.Гуцуляк В.М. Оцінка екологічної ситуації в ландшафтних комплексах (загальні підходи та методичні прийоми) / В.М. Гуцуляк, В.Б. Присакар // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. - Зб. наук. праць. В 4-х т. К.: ВТЛ Обрії, 2004. - Т. 1. - С. 193-199.

5.Атлас Харьковской области / Отв. редактор И.С. Руденко. - К.: Укргеодезкартография, 1993. - 46 с.

6.Атлас Ровенской области / ст. ред. Т.А. Ремизовская, ред.: Г.М. Алексеенко и др. - М.: ГУГК, НРКП ПКО «Картография», 1985. - 32 с.

7.Голиков А.П. Харьковская область: Природа, население хозяйство / А.П. Голиков, А.Л. Сидоренко, В.П. Бабич и др. / Под редакцией А.П. Голикова, А.Л. Сидоренко. - Х.: «Бизнес Информ», 1997. - 288 с.

8.Барановський В.А. Україна. Еколого-географічний атлас. Атлас-монографія / В.А. Барановський та ін. - К.: Варта, 2006. - 220 с.

9.Купчик В.І. Ґрунти України: властивості, генезис, менеджмент родючості / В.І. Купчик, В.В. Іваніна, Г.І. Несторов. - К.: Кондор, 2010. - 414 с.

Анотація

ОСНОВНІ ЛАНДШАФТНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВОДНИХ ОБЄКТІВ (НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВСЬКОЇ ТА РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ)

У роботі проаналізовано ландшафтну структуру Харківської та Рівненської областей. Визначено ландшафтні особливості територій, що впливають на формування екологічного стану водних обєктів, та виконано їх порівняльний аналіз. Встановлено найбільш вразливі до забруднення річки територій, що досліджувалися.

Ключові слова: поверхневі водні обєкти, структура ландшафту, форма рельєфу, ґрунти території, ландшафтні комплекси, перевищення нормативу ГДК.

Copyright © 2018 WorldReferat.ru All rights reserved.