Рівень адаптаційного напруження організму дітей з патологією зору віком 10-16 років

Тип:
Добавлен:

При вирішенні питання про адаптаційну напругу організму підлітків з патологією зору, пов'язаного з частковою або повною її втратою, були підстави вважати, що провідну роль у них відіграють регуляторні системи організму: нервова, ендокринна й імунна. На користь цього припущення свідчать наступні обставини.

По-перше, відомо, що рівень адаптаційної напруги організму визначається кількістю імунокомпетентних клітин - високопрофесійних лімфоцитів, а також найбільшою популяцією в периферійній крові сегментоядерних нейтрофільних лейкоцитів. Перші відіграють ключову роль у специфічному, а другі - в неспецифічний імунітет. По-друге, встановлено, що морфологічні та гістохімічні зміни лімфоїдної тканини, органів системи імунітету на фоні імунізації і реактогенного стресу мають далекосяжну схожість.

В основі цих змін лежать проліферативні процеси, а інтерлейкіни (ІЬ-1, ТНЕ-а) є головними їх регуляторами.

Середовище проживання людини сьогодні характеризується явищами, притаманними індустріалізованого, розвиненому суспільству. Все разом призводить до формування стресів, які варіюють по глибині, тривалості і можливості компенсаторних процесів. Зазначені процеси вимагають перебудови гомеостатичних систем організму, що не може не відбитися на стані як індивідуального, так і колективного здоров'я, на структурі захворюваності практично здорових людей та індивідуумів з патологією зору.

Рівень адаптаційної напруги організму людей з патологією зору по-справжньому не вивчалась, в зв'язку з обмеженістю контингенту в певних регіонах країни. Тому нами зроблена спроба визначити ступінь адаптаційного напруги організму дітей з патологією зору у віковій групі від10 до 16 років. Виконання даного процесу роботи переслідувало рішення двох завдань. По-перше, було доцільним: вивчення впливу патології зору на показники неспецифічної та імунологічної реактивності організму дітей з патологією зору в залежності від віку і статі. По-друге, в ході дослідження отримати дані, які могли б послужити підставою для призначення періодичних консультацій медичного психолога в процесі проведення реабілітаційних заходів психофізичного статусу дітей з патологією зору.

Базами для дослідження виступили: спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат № 23 для сліпих та слабкозорих дітей (директор Котляров М.В) та загальноосвітня школа № 12 м. Словянська Донецької області, кафедра здоровя людини та фізичного виховання ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет».

Для дослідження загальної імунологічної реактивності організму дітей віком 10-16 років з патологією зору, проведено відповідне дослідження периферійної крові 182 дитини. Діти були умовно поділені на 3 групи, одна із них, в кількості 48 дітей, становила контрольну групу, в яку входили практично здорові діти загальноосвітньої школи № 12 м. Словянська. Загальна характеристика обстежених груп дітей наведена у таблиці 1.

Для вивчення рівня адаптаційного напруження, клітинної реактивності організму дітей з патологією зору віком 10-16 років, а також для встановлення реактивної відповіді поліморфноядерних нейтрофільних гранулоцитів та загальної імунологічної реактивності організму дітей (хлопчиків і дівчаток) з патологією зору віком 10-16 років, а також у практично здорових дітей відповідного віку забирали цільну кров, яка змішувалась у чистій пробірці з антикоагулянтом ЕДТА-К2 2Н2О, який зберігає структуру лейкоцитів, еритроцитів і запобігає скупченню тромбоцитів. Для підрахунку елементів периферійної крові та аналізу результатів дослідження використовували автоматичний гематологічний аналізатор серії НВ.

Процес підрахунку абсолютної і відносної кількості основних популяцій імунокомпетентних клітин здійснювали згідно «Посібника користувача». Імуно-гематологічні показники, що характеризують клітинну реактивність, адаптаційні процеси організму дітей, а також реактивну відповідь нейтрофільних гранулоцитів (НГ) периферійної крові дітей та загальну імунологічну реактивність організму дітей з патологією зору віком 10-16 років розраховувати за методами.

Дослідження проводилося відповідно до загальноприйнятих біоетичними нормами з дотриманням відповідних принципів Гельсінської декларації прав людини, Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину і відповідних законів України. Всі батьки дітей дали письмову згоду на участь їх дітей в дослідженні.

Сьогодні запропоновані порівняно прості критерії оцінки загальних адаптаційних реакцій, що розвиваються в організмі людей при дії неспецифічних факторів зовнішнього середовища і фізіологічного (патофізіологічного) стану організму. Вона базується на використанні показників абсолютної і відносної кількості основних (гранулоцитарних та агранулоцитарних лейкоцитарних показників) популяцій ІКК у периферійній крові.

Результати встановлення рівня адаптаційного напруження організму дітей з патологією зору віком 10-16 років наведені у таблиці 1.

адаптаційний нейтрофільний лейкоцит патологія

Таблиця 1. Рівень адаптаційного напруження організму дітей з патологією зору віком 10-16 років

Рівень адаптаційного напруженняДівчатка з патологією зору n=40Практично здорові дівчатка n=24Ступінь імунних порушеньPM±mM±mАдаптаційний індекс0,43±0,040,45±0,04-І>0,05

Як видно із наведених у табл. 1 даних, рівень адаптаційного напруження за адаптаційним індексом у дітей з патологією зору понижений на 4,65% і знаходиться у зоні реакції на тренування як й у практично здорових дітей. Індивідуальні адаптаційні реакції мають тенденцію до погіршення. В одного хлопчика адаптаційні процеси проходять у зоні стресу, у більшості дітей адаптаційні механізми здійснюються у зоні тренувань. Дещо більше третини дітей адаптаційні процеси проходять у зоні спокійної активації. Немає жодної дитини, в якої б адаптаційні можливості проходили у зоні підвищеної активації пристосувальних реакцій.

Таким чином, у дітей з патологією зору віком 10-16 років неспецифічні адаптаційні процеси мають тенденцію до погіршення.

Пристосування організму дитини до умов навколишнього середовища і різноманітних (ігрових, побутових та ін.) навантажень забезпечується його резервами. Ґрунтується на ідеях Г. Сельє про реалізацію неспецифічного адаптаційного стресу встановлено існування ряду (стрес, реакція на тренування спокійної активації і перегрузу підвищеної активації) послідовно виникаючих неспецифічних адаптаційних реакцій організму і для кожної зони характерно за зниженням співвідношення відносної кількості лімфоцитів і сегментарних нейтрофільних гранулоцитів. Доведено прогностичне значення адаптаційного індексу, виявлено переважання тих чи інших неспецифічних пристосувальних реакцій організму. Чим вищий показник адаптаційного індексу, тим кращій для організму адаптаційні механізми і прогностичне значення його.

У хлопчиків із патологією зору адаптаційний індекс має тенденцію до зниження на 9,52%, що є негативним у прогностичному значені розвитку пристосувальних неспецифічних реакцій і потребує розробки ефективних реабілітаційних заходів фізичного виховання (ступінь адаптаційних порушень - перший). Вивчення індивідуальних адаптаційних реакцій у хлопчиків з патологією зору віком 10-16 років показано їх погіршення у порівнянні з практично здоровими хлопчиками відповідного віку, що є підтвердженням про необхідність проведення реабілітаційних заходів шляхом фізичного виховання хлопчиків з патологією зору.

Адаптаційні процеси у дівчат з патологією зору віком 10-16 років мають тенденцію до погіршення на 4,65% у порівнянні з практично здоровими дівчатами відповідного віку. Має місце і погіршення індивідуальних пристосувальних реакцій організму дівчат з патологією зору віком 10-16 років.

Проведені дослідження рівня адаптаційного напруження організму дітей (хлопчиків і дівчат) з патологією зору віком 10-16 років показали пониження неспецифічної пристосувальної реакції організму цих дітей і необхідність використання для реабілітації адаптаційних процесів фізичного виховання.

Copyright © 2018 WorldReferat.ru All rights reserved.