Влияние затопления весенними полыми водами на продуктивность и видовой состав травостоя пойменного луга р. Сож

Тип:
Добавлен:

Зміст

Реферат

Вступ

Літературний огляд з проблем підвищення продуктивності деревостанів

Розділ 1. Природні умови та господарська діяльність державного лісового підприємства ДП "Новгород-Сіверське л/г"

.1 Місце знаходження, адміністративна приналежність, структура, загальна площа ДП

1.2 Лісорослинні умови території ДП

1.3 Економічні умови району розташування лісгоспу

Розділ 2. Короткий нарис історії створення і системи лісових культур сосни звичайної в умовах А2, В2, С2, методи і способи створення лісових культур на підприємстві

Розділ 3. Програма обєкти і методика досліджень

.1 Вибір обєктів досліджень

.2 Вивчення створення та росту найбільш характерних лісових культур сосни звичайної за останнє десятиріччя та лісокультурна і лісівничо -таксаційна характеристика старших культур

.3 Вивчення лісокультурного фонду Новгород-Сіверського лісгоспу на ревізійний період (2007 -2016рр.)

.4 Проектування лісових культур

Розділ 4. Характеристика обєктів дослідження та особливості росту культур

.1 Характеристика об'єктів дослідження

4.2 Особливості створення та росту культур сосни звичайної на обєктах дослідження у Новгород-Сіверському лісгоспі

Розділ 5. Проекти створення лісових культур сосни звичайної в умовах А2, В2, С2 Новгород-Сіверського лісгоспу

.1 Характеристика лісокультурних площ , відведених під лісові культури на наступний рік

.2 Запропоновані типи лісових культур та їх обґрунтування

5.3 Технологія створення запроектованих лісових культур

5.4 Собівартість та економічна оцінка запроектованих лісокультурних робіт

Розділ 6. Безпека життєдіяльності при виконанні лісокультурних робіт

Список використаної літератури

Реферат

Стан вивчення завдання дипломної роботи написаний на основі вивчення світового та вітчизняного досвіду вирощування насаджень сосни звичайної, для чого було використано 40 друкованих джерел наукової літератури по темі дослідження.

Роботу викладено на 104 сторінках друкованого тексту, таблиць 31, малюнків 8.

Робота складається з 6 розділів 15 підрозділів, висновків , списку посилань та додатків.

В тексті коротко викладені результати ходу росту насаджень сосни звичайної в лісо типологічних умовах А2, В2, С2, на староорних землях та землях лісогосподарського фонду (зрубах). Було дано характеристику ходу росту 18-ти ділянок лісових насаджень( 6 ділянок лісових культур 2003-2009 року; 6 ділянок середньовікових насаджень 1970-2009 року ; 6 ділянок старшовікових насаджень 1939 -2009року) створених в Новгород-Сіверському лісгоспі.

У першому розділі дана загальна характеристика території та лісорослинних умов в ДП „Новгород-Сіверське лісове господарство".

Другий розділ містить сучасний стан питання, досвід створення культур сосни звичайної в Задеснянському лісництві ДП „Новгород-Сіверське лісове господарство".

Третій розділ містить програму робіт, основні положення методики досліджень та об'єми виконаних робіт.

В матеріалах четвертого розділу дано лісівничий опис, лісокультурна та лісотаксаційна характеристика вивчених насаджень, висвітлено результати дослідження росту і стану чистих і змішаних за складом деревостанів сосни звичайної.

П'ятий розділ містить інформацію про запроектовані лісові культури на 2010 рік в Задеснянському лісництві ДП „Новгород-Сіверське лісове господарство"

Ключові слова: лісові культури, лісовідновлення, лісорозведення, склад насадження, деревні породи, схема змішування, схема розміщення

Вступ

Ліси вкривають третину земної поверхні, тому вони важливий компонент біосфери, який ще називають легені землі так як синтезують вуглекислий газ до кисню. Ліс також забезпечує населення в деревині та іншій лісовій продукції, а також ліс виконує водоохоронну та ґрунтозахисну роль.

Важко переоцінити значення невтомної, хоч, може, і не завжди помітної і належним чином оціненої праці для України, її народу, її землі. Адже, навряд чи багато хто знає, що кожен другий гектар українських лісів - рукотворний, тобто посаджений, виплеканий і збережений поколіннями лісівників.

Незважаючи на величезну шкоду, якої завдала лісоводству діяльність людини, на небувалі за своїми масштабами війни, революції, техногенні катастрофи, важко назвати ще хоч одну галузь природокористування, де позитивний вплив людської діяльності був би настільки відчутним і вагомим.

А мова ж іде не просто про прекрасне місце відпочинку багатьох людей чи про джерело сировини для деревообробної та харчової промисловості, хоч важливість всього цього не підлягає сумніву.

І навіть часто повторювана фраза: "Ліс - легені планети" не вичерпує всіх аспектів, що зумовлюють унікальне значення лісової роботи для людей.

Розведення лісів стає ключовою проблемою збереження річок і боротьби з ерозією ґрунтів, боротьби з суховіями і катастрофічними явищами природи. Адже не секрет, що та біда, з наслідками якої ми ще й зараз, втрачаючи величезні ресурси, боремося в Закарпатті, могла б і не трапитись, якби в останні десятиліття більш уважним було ставлення до карпатських лісів. Тож збереження і примноження наших лісів, особливо в Донбасі, Криму, на Херсонщині та Миколаївщині, в Карпатах - не просто добре побажання. В планетарному масштабі лісові насадження відіграють найбільш значну роль по стабілізації кисневого балансу. Ліс є джерелом деревної сировини для всіх галузей народного господарства. З деревини отримують більше 20 тис. різноманітних матеріалів, продовольства та сировини. Особливо зросла потреба у деревині в звязку з розвитком хімічної промисловості, оскільки в результаті хімічної переробки деревної сировини отримують велику кількість виробів широкого вжитку та технічних продуктів як то целюлоза, папір, тканина, спирт, сировину для лікарських речовин. Ліс є джерелом продуктів харчування, оскільки наші ліси багаті на плоди горіхових , гриби та ягоди -чорниця, брусниця, клюква, малина , ожина. Також в лісових масивах ведеться заготівля лікарської сировини якої нараховується 12 тис. видів. Використовують лісові угіддя також і для збору меду. Ліс -соціальний та рекреаційний фактор, що сприяє формуванню естетичного розвитку людей та їх відпочинку. Зважаючи на збільшення потреб в деревині людство змушене збільшувати обсяг заготівель лісових матеріалів, що в свою чергу викликає негативні явища, тому постає питання збільшувати та покращувати лісові масиви шляхом штучного створення деревостанів, оскільки природне відновлення лісових площ займає тривалий час. Штучне поновлення лісу передбачає закладання насадження шляхом садіння сіянців, саджанців, живців чи посівом насіння. Передбачається також не тільки лісовідновлення на ділянках, що вийшли з лісового користування, а й лісорозведення на територіях які під лісом ніколи не були, чи були дуже давно і ґрунти втратили властивості притаманні лісам. Лісорозведення проводиться також на непридатних для сільського господарства землях для створення захисних лісів та на заболочених місцях. У наш час на таких площах закладають велику кількість лісових насаджень, тому одним із перших завдань лісокультурного виробництва є високопрофесійна діяльність та організаційні можливості всього лісокультурного комплексу, починаючи від заготівлі насіння і закінчуючи сіянням та садінням лісу а також доглядом за ним.

Літературний огляд з проблем підвищення росту та продуктивності деревостанів

Проблема підвищення продуктивності та якості лісів гостро стала в повоєнні роки. Уже у кінці 50-х та на початку 60-х років XX ст. з'явилися роботи з цього питання. Серед них 4-е видання "Проблеми підвищення продуктивності лісів" (1959-1961 pp.), монографії П.В.Воропанова, О.О.Молчанова (1971), В.В.Смирнова (1971), Д.Ф.Соколова, Є.Ф.Іваницької (1971), Н.А.Мойсеєнка (1972), В.К.М'якушка (1978), В.Г.Атрохіна (1980), С.А.Генсірука (1980) та ін. Вийшли численні публікації у наукових журналах, наприклад, В.В.Протопопова (1970), А.І.Уткіна (1970, 1975), А.І.Пітікіна (1974), В.С.Шумакова (1975), В.П.Григор'єва, В.К.Гвоздєва (1978), В.Г.Атрохіна, Є.Ю.Афоніна (1984) та ін.

За даними С.А.Генсірука (1980), у Держлісфонді України питома вага насаджень з повнотою 0,6-0,5 становила 40%. Коефіцієнт використання потенціальної продуктивності лісових земель не перевищував 0,7.

На кінець другого тисячоліття справа дещо поліпшилася, але низькоповнотні ліси в Україні становлять більше чверті вкритих лісовою рослинністю земель. Тому підвищення продуктивності лісів вважалось однією з головних задач лісоводів.

До першорядних систем заходів щодо підвищення продуктивності лісів слід віднести викладені у публікаціях Артеменка, Тюкова, Ярмольської (1960), Георгієвського (1960), Мелехова (1962), Логгінова (1965) та інших учених. Так, у першій із названих публікацій, акцент зроблений на заліснення лісових та нелісових земель, реконструкцію малоцінних насаджень, осушення заболочених лісів. Усе це розроблялося для умов України. М.П.Георгієвський запропонував заходи у цілому для лісів України, включивши у систему заліснення непокриті лісом землі, насінництво та селекцію, реконструкцію насаджень, лісоосушення, заміну порослевих насаджень насіннєвими, використання попереднього поновлення, введення підліску та створення другого ярусу, підвищення родючості ґрунту, своєчасне проведення рубок догляду, раціональне використання деревини тощо.

І.С.Мелехов пов'язав заходи щодо підвищення продуктивності з рубками лісу: збереження молодняка при лісозаготівлях та заходи стосовно поліпшення його росту; раціональна розробка деревини та повніша її утилізація; повніше використання приросту шляхом проведення несу цільних рубок; поліпшення ґрунтових умов шляхом вогневої дії, введенням певних порід тощо; поліпшення складу молодняків освітленнями та прочистками; осушувальні меліорації тощо.

Пропозиції Б.Й.Логгінова, у цілому, стосувалися України, до них належали: докорінне поліпшення лісорослинних умов осушенням перезволожених земель; захист лісів від хвороб та шкідників; покращання охорони лісів від пожеж; подальше вдосконалення агротехніки штучного лісопоновлення, підвищення рівня ведення лісового господарства у колгоспних лісах; раціональне використання лісосічного фонду, поглиблене використання лісосічних відходів.

Академік А.Б.Жуков ще у 1956р. поділив заходи щодо підвищення продуктивності лісів на такі групи:

Ті, що підвищують продуктивність шляхом суттєвої зміни факторів середовища.

Спрямовані на більш повне використання деревостаном потенціальної родючості ґрунту.

Такі, що поліпшують якість існуючих лісостанів та прискорюють процеси дозрівання лісу.

Спрямовані на усунення причин, що призводять до зниження продуктивності лісу.

Підвищують ступінь використання лісосічного фонду.

Пізніше А.Б.Жуков та А.С.Бузикін усю систему підвищення продуктивності лісів розглядали як складний комплекс взаємозв'язаних абіотичних та біотичних факторів, що характеризуються чотирма рівнями: кліматичним, едафічним, біоценотичним та фізіологобіохімічним.

Кліматичний рівень - розповсюдження лісів та накопичення фіто-маси у них залежить від величини радіаційного балансу земної поверхні, кількості опадів.

Едафічний рівень - живлення, водний, тепловий та повітряний режими.

Біотичний - міжвидові та внутрішньовидові взаємини у лісостанах, трофічні зв'язки. Цей рівень піддається регулюванню лісогосподарськими заходами - рубками, внесенням добрив тощо.

Фізіолого-біохімічний рівень включає у себе найважливіші життєві процеси: фотосинтез, транспірацію, тощо. Кожен з вищих у даній ієрархії рівнів впливає на нижчий та служить для нього верхнім рівнем.

Проф. В.Г.Нестеров вважав, що вирішення проблеми підвищення продуктивності лісів повинне базуватися на більш досконалих методах лісовирощування, перш за все, правильним просторовим розміщенням дерев залежно від лісорослинних умов та шляхом поліпшення цих умов відповідно до вимогливості деревних порід.

На підвищення деревної продуктивності, окрім природних факторів, впливають організаційні, господарські та економічні умови ведення лісового господарства. З цієї точки зору проф. М.М.Горшенін склав систему заходів, яка передбачає: організаційні заходи; заходи, які впливають на деревостан; заходи, що впливають на лісорослинні умови.

Організаційні заходи:

раціональне використання деревини у процесі заготівлі, транспортування, переробка відходів виробництва;

заліснення непридатних для сільськогосподарського використання земель;

захист від шкідників і хвороб;

протипожежні заходи;

попередження втрат від стихійних явищ (вітровалу, бурелому, сніголому тощо);

будівництво мережі постійних лісових шляхів і волоків;

механізація лісогосподарських робіт з урахуванням біології лісу;

прогресивна організація всіх лісогосподарських заходів на основі концентрації робіт з циклічним охватом території лісництв.

Заходи, які впливають на деревостан:

правильний вибір способів головних рубок відповідно до типу лісу;

збереження ґрунту, підросту і залишених на корені дерев при лісозаготівлях;

реконструкція розладнаних низькоповнотних і невдало створених деревостанів;

насінництво та селекція деревних порід;

підбір порід і схем змішування відповідно до лісорослинних умов;

введення у звичайні культури потрібної кількості сіянців швидкорослих порід відповідно до лісорослинних умов;

створення плантацій і спеціалізованих господарств із швидкорослих порід поблизу споживача;

систематичне і якісне проведення рубок догляду, масовий відбір кращих форм, екотипів протягом кількох поколінь;

правильний вибір методів очистки місць рубок і сприяння природному поновленню з врахуванням типу лісу.

Заходи, що впливають на лісорослинні умови:

двостороннє регулювання водного режиму осушуваних лісових територій;

застосування мінеральних добрив;

регулювання стоку і боротьба з ерозією ґрунту;

збереження і підвищення природної родючості лісових ґрунтів завдяки створенню мішаних насаджень, підтримці оптимальної зімкнутості, складу і будови деревостанів;

введення підліску і другого ярусу з порід, які підвищують родючість ґрунту;

вогневий або механічний вплив на ґрунт;

вапнування і гіпсування ґрунту;

біологічна меліорація піщаних ґрунтів шляхом посіву люпину, інших з родини бобових рослин.

РОЗДІЛ 1. Природні умови та господарська діяльність державного лісового підприємства "Новгород-Сіверське лісове господарство"

1.1Місцезнаходження, адміністративна приналежність, структура, загальна площа державного підприємства

ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство", Чернігівського державного лісогосподарського обєднання „Чернігівліс" розташований північно-східній частині Чернігівської області, на території Новгород-Сіверського, Семенівського, Сосницького та Коропського адміністративних районів і на території Шосткінського району Сумської області. Загальна площа підприємства за даними лісовпорядкування 1991 року складає 31468 га. Найменування лісництв, місцезнаходження контор і загальна площа наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Адміністративно-господарська структура і загальна площа підприємства.

Назва лісництв, місцезнаходження конторАдміністративний районЗагальна площа, гаВолодимирівське С. ЯснеН.-Сіверський Семенівський4476Гремяцьке С. ГремячН.-Сіверський4556Кіровське С. КіровеН.-Сіверський3554Задеснянське С. БириноН.-Сіверський2294Лосківське С. ЛоскаН.-Сіверський Сосницький Коропський4258Краснохутірське С. Красний ХутірН.-Сіверський Семенівський5546Узруївське, С. УзруйН.-Сіверський5016Всього31468Поштова адреса контори підприємства:16000, Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. К. Маркса 15/а

.2Лісорослинні умови території ДП

По лісорослинному районуванню території розташування ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство" відноситься до зони українського Полісся, підзони Новгород-Сіверське Полісся.

Клімат району характеризується помірною континентальністю. Зима порівняно недовготривала з частими відлигами. Літо також з великою кількістю сонячних днів. Найбільш холодним є місяць січень, найтепліший - липень.

Кліматичні чинники, які негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослин включають:

·Пізні весняні і ранні осінні заморозки, які пошкоджують пагони молодих рослин;

·Сухі південно-східні вітри, інколи викликають значний відпад культур.

За лісорослинними умовами територія підприємства відноситься до зони мішаних лісів.

Клімат району помірно-континентальний. Характеризується порівняно мякою зимою, теплим літом і значною кількістю опадів.

Коротка характеристика кліматичних умов району розташування підприємства наведена в табл. 1.2. Дані наводяться на основі матеріалів багаторічних спостережень Новгород-Сіверської метеостанції.

Середньорічна температура повітря складає +5,7°C.Найхолодніший місяць січень (-7.2°C), найтепліший - липень (+18.8°C). Тривалість безморозного періоду складає 150-160 днів. Максимальна температура в липні-серпні досягають +38.0°C, а мінімальна у січні - лютому -37.0°C лише в окремі роки Проте значного негативного впливу на ріст і розвиток деревної і чагарникової рослинності ці коливання не виявляються, оскільки спостерігаються лише в окремі роки і тривають недовго. Взимку бувають відлиги. Великі морози спостерігаються рідко.

Середньорічна кількість опадів по району розташування підприємства складає 580 мм. Максимум опадів (41%) загальнорічної кількості припадає на літні місяці, найменша кількість - на зимові (16%).Незначна кількість опадів, випадаючих на початку вегетаційного періоду, врівноважується рослинністю з однієї сторони, незначним випаровуванням завдяки невисокій температурі повітря з іншої - вмістом у ґрунті достатньої кількості вологи, накопиченої в результаті розтавання снігу. Тому в цілому розподілення опадів протягом вегетаційного періоду слід визначити цілком сприятливим для зростання деревної і чагарникової рослинності.

Середня за рік відносна вологість повітря складає 78%, максимальною вона буває в грудні (89%), а мінімальною у травні(60%).

Сніг, як правило випадає в середині листопада. Найперші випадання снігу бувають в кінці вересня, найбільш пізні - на початку грудня. Зимовий період триває з 15 листопада до 20 березня. Стійкий сніговий покрив встановлюється з середини грудня і лежить до кінця березня. Товщина снігового покриву в лісі досягає 50 см. Середня кількість днів у році зі сніговим покровом - 105.

Середня глибина промерзання ґрунту дорівнює 30-50см і залежить не тільки від температури і товщина снігового покриву, але й від водно - фізичних умов ґрунту. Так, болота й заболочені ділянки лісу промерзають значно менше (до 15-25см), а деякі з них (при значному сніговому покриві) зовсім не промерзають, особливо в місцях виходу на поверхню ґрунтових вод. На всій території розташування підприємства спостерігаються пізні весняні і ранні осінні заморозки, які іноді спричиняють велику шкоду сільському та лісовому господарству.

Таблиця 1.2 Кліматичні показники

Назва показниківОдиниці вимірюванняЗначенняДатаТемпература повітря:· середньорічна°C+5.7· абсолютна максимальна°C+38.0· абсолютна мінімальна°C-37.0Кількість опадів за рікмм580Тривалість вегетаційного періодуднів150-160Останні весняні заморозки10.05Перші осінні заморозки30.09Середня дата замерзання рік5-10.12Середня дата початку паводка1-10.04Сніговий покривсм50ПотужністьсмЧас появисм15.11Час сходу в лісісм20.30Глибина промерзання ґрунтусм30-50Напрям переважаючих вітрів по сезонах:· зимарумбПд.-зх.· веснарумбПд.-сх.· літорумбПн.-зх.· осіньрумбПд.Середня швидкість вітрів по сезонах:· зимам/с.4.3· веснам/с.3.9· літом/с.2.9· осіньм/с.3.5Відносна вологість повітря%78

Переважаючими вітрами в районі розташування в літній період є вітри західних напрямків;взимку спостерігаються південні і південно-західні вітри. Середньомісячна швидкість вітру коливається в межах 2-5 м/с. Вітри зі швидкістю 11-15 м/с спостерігаються порівняно рідко.

Враховуючи вищенаведене, підбиваючи підсумки характеристики кліматичних факторів, можна сказати, що кліматичні умови району розташування підприємства в цілому сприятливі, як для ведення лісового господарства, так і землеробства. Порівняно висока вологість, помірно тепле мяка зі стійким сніговим покривом зима, незначні коливання температури повітря, відсутність суховіїв - все це сприяє успішному росту і розвитку основних лісоутворюючих порід.

Територія Новгород-Сіверського лісового господарства розташована в межах фізико-географічної області Новгород-Сіверського Полісся, яка в геологічному та геоморфологічному відношенні приурочена до північно-східного схилу Українського кристалічного щита.

За рельєфом район розташування підприємства являє водороздільну, хвилясту морено-зандрову рівнину, абсолютні висоти якої в межах 180-200 м над рівнем моря (максимальна відмітка 202м - Камяна гора біля села Костобоброве).

Ґрунтовий покрив Новгород-Сіверського ЛГ відрізняється мозаїчністю. Основний тип ґрунтоутворення - підзолистий. Помітна роль в ґрунтоутворюючих процесах належить корінним породам-піщано-глинистим утворенням палеогену і мергельно-крейдяним відкладам, котрі вкриті малопотужним шаром морени, водно-льодовикових і алювіальних пісків і супісків.

Дерново-слабопідзолисті. Глинисто-піщані ґрунти займають в підприємстві основну площу. Вони домінують у ґрунтових покривах усіх лісництв. Грунтоутворючими породами є водно-льодовикові відклади піщаного, глинисто-піщаного і супіщаного механічного складу, у ряді випадків підстелені вивітреною мореною. Майже в усіх випадках вони слабо оглеєні. Тип умов місцезростання-свіжі субори (В2), рідше - свіжі складні субори (С2).

Ерозії ґрунтів на території підприємства відсутні.

Територію розташування підприємства дренує ріка Десна та Віть з безліччю приток.

Ріка Десна бере свій початок за межами району, в Росії, і впадає в Дніпро поблизу Києва. Десна є однією з найбільших річок України. Вона має звивисте русло, слабо дреновану заплаву з фрагментами боліт. Ширина русла коливається від 20 до 100 м. Глибина сягає 15 м.

Ріка Віть є не такою великою, як Десна. Вона є не дуже широкою - до 20 м, але її глибина є майже у всіх місцях стабільною і сягає 7-8 м.

Заболоченість території є середньою, як для Полісся. Переважають болота низового типу.

На території підприємства нараховуються також озера, але вони невеликі за розміром і великої ролі не відіграють.

В цілому гідрологічні умови розташування підприємства є досить сприятливими для ведення лісового господарства.

1.3Економічні умови району і господарська діяльність підприємства

Район розташування підприємства належить до числа сільськогосподарських районів області з добре розвиненим багатогалузевим сільським господарством.

Основною ведучою галуззю народного господарства є багатогалузеве крупне механізоване сільське господарство, яке спеціалізується на вирощуванні технічних (льон, картопля) та зернових культур. Другою важливою галуззю сільського господарства є тваринництво (розведення ВРХ м'ясо-молочного напряму, а також свинарство).

Основною базою для розвитку тваринництва м'ясо-молочного напряму у зоні діяльності підприємства є посів кормових культур.

Промисловість у районі розташування підприємства розвинена відносно слабо, представлена в основному заводами, фабриками, підприємствами місцевого значення, які переробляють продукцію сільського господарства і тваринництва, з них найбільшими є молокозавод, цементний завод, деревообробний цех та інші. Крім того, в районі є харчові і промислові комбінати, комбінат побутового обслуговування, агролісгосп.

Основною лісозаготівельною організацією в лісах підприємства є саме підприємство.

Ліси на території зони діяльності підприємства розташовані нерівномірно. Основні масиви лісу сконцентровані в північних і центральних районах, складаються в основному з Грем'ячського, Володимирівського і Лосківського лісництва.

Лісистість району, з урахуванням усіх лісів, складає 31,7%.

На рік проведення лісовпорядкування в районі розташування підприємства за даними землевпорядкування є 1663 га земель, непридатних до вирощування сільськогосподарських культур, з яких 500 га придатних для створення лісових культур.

ДП „Новгород-Сіверське лісове госполдарство" задовольняє потребу в деревині Семенівського, Сосницького, Новгород-Сіверського, а також Коропського адміністративних районів. Також відпускається деревина в інші райони області та за її межі, в тому числі, за кордон.

Лісозаготівля на землях підприємства, як по головному, так і по проміжному користуванню, проводиться самим підприємством.

Основними сортиментами, які заготовлються є: пиловник, будліс, фанерний кряж, тарний кряж, оцтова сировина, екстрактна сировина, технологічна сировина, стовпи, дрова паливні та ін.

Щорічний середній ввіз деревини з інших районів у зону діяльності підприємства складає 3.2 тис. м3.

Район розташування підприємства характеризується достатньо розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями є:

Øзалізниця Новгород-Сіверський - Воронізька, загальною протяжністю 59 км, в тому числі у Володимирівському лісництві (урочище "Володимирівська дача")-8.5 км та Задеснянському лісництві ( урочище "Задеснянська роща") - 1.6 км.

Øасфальтовані автодороги обласного значення : Новгород-Сіверський-Чернігів, через с. Лоска, с. Авдіївка, смт. Сосниця; Новгород-Сіверський-Семенівка -Холми-Чернігів та інші.

Крім перерахованих вище автошляхів обласного значення та залізничних доріг є відносно щільна мережа асфальтних, ґрунтових доріг районного значення, а також просілкових ґрунтових доріг, з'єднуючих між собою всі населені пункти та лісові урочища підприємства. Загальна протяжність цих доріг 96 км. При цьому слід зауважити, що весною і восени при наявності дощів зв'язок між окремими урочищами ускладнений .більшість з них не придатні для проїзду автомашин. Однак ці періоди бувають короткочасними і суттєвого впливу на ведення лісового господарства не мають.

Водних шляхів транспорту, а також спеціалізованих лісовозних доріг на території немає.

Транспортування деревини на нижній склад здійснюється автотранспортом по мережі доріг загального користування.

Загальна довжина усіх доріг на території підприємства складає 317 км, або 10,1 км на 1000 га загальної площі підприємства, в т. ч залізниць-0,3 км, автомобільних-9,8 км з них:з твердим покриттям-2,4 км, грунтових-7,4 км.

Існуюча мережа ґрунтових доріг доповнюється проїзними просіками, загальна довжина доріг яких складає 602 км, або 19,2 км на 1000 га. В цілому забезпеченість підприємства всіма видами доріг з урахуванням квартальних просік становить 919 км, чи 29,3 км на 1000 га площі підприємства.

Характеристика шляхів транспорту на території підприємства приведена в таблиці

Таблиця 1.7 Характеристика шляхів транспорту

Види дорігДовжина доріг, кмУсьогоУ тому числі:Лісогосподарські (по типам)Загального користуванняІІІІІІРазомВсього доріг:3171615610627839залізні дороги10----10- ширококолійні10----10автомобільні3071615610627829-з твердим покриттям754-424629- ґрунтові2321215646232-

Територія підприємства недостатньо забезпечена мережею доріг. Слід зазначити, що стан ґрунтових доріг на окремих ділянках незадовільна. У дощову пору року і на весні багато з них стає непридатними для руху автотранспорту, що впливає на вивіз деревини.

Недоступних ділянок для автотранспорту немає.

Облік доріг ведеться задовільно.

Роль лісового господарства в економіці району

Господарська діяльність підприємства спрямована на вирощування високопродуктивних деревостанів, отримання крупно мірної деревини, формування оптимальної структури ландшафтів для відпочинку населення без порушення природного лісового середовища, а також підвищення водоохоронної та полезахисної ролі лісів.

Показники рівня ведення лісового господарства підприємства(середній розмір лісокористування - 3,4 м3/га, а середній приріст -4,6 м3/га) вказують на високу інтенсивність ведення лісового господарства.

Технічна оснащеність підприємства достатня для виконання виробничих завдань, але з урахуванням стану частина механізмів підлягає заміні та оновлення по мірі зносу.

Ступінь забезпеченості транспортними засобами складає 94 ℅.

Загальне число працюючих складає 366 чоловік, що задовольняє потребу в персоналі на 99,5℅. Кадрами постійних працівників підприємство забезпечене на 76,6℅. Недостатня кількість працівників компенсується за рахунок тимчасових та сезонних працівників.

Основні форми організації праці на підприємстві - це в основному малі комплексні бригади і сезонні ланки.

Штат підприємства укомплектований і достатній для виконання поставлених завдань .

Роль лісового господарства в економіці району розташування підприємства значна та багатогранна. Основний напрямок ведення лісового господарства спрямований на задоволення потреб народного господарства у деревині , товарах народного споживання , харчових продуктах лісу та інше.

Загальна потреба району в деревині задовольняється з місцевих лісів на72,8 ℅ у тому числі з лісів підприємства на 53 ℅.

Окрім задоволення потреб народного господарства у деревині і продуктах побічного користування, ліси підприємства мають велике захисне, санітарно-гігієнічне та рекреаційне значення. Вони сприяють накопиченню і збереженню вологи в ґрунті, захищають орні угіддя від вітрової ерозії, що зберігає родючість ґрунтів і підвищує врожайність сільськогосподарських культур.

Ліси підприємства розташовані в основному поблизу або навколо населених пунктів, де вони впливають на людину, створюючи сприятливий мікроклімат для її існування . Вони очищають атмосферу від пилу та різних аерозолів, насичують повітря корисними для людини іонами, поповнюють запаси кисню в повітрі, виділяють фітонциди, слугують гарними місцями відпочинку населення.

РОЗДІЛ 2. Короткий нарис історії створення і системи лісових культур сосни звичайної в умовах свіжого субору, методи і способи створення лісових культур в ДП "Н.-Сіверське л/г"

Для розв'язання проблеми безперервного і невиснажливого лісокористування, вирощування високопродуктивних лісових насаджень відповідно до типу лісорослинних умов, одержання максимального лісівничого ефекту при мінімальних затратах першорядне значення має відтворення лісових ресурсів шляхом створення лісових культур. Навіть у багатьох типах лісу, де природне відновлення порід відбувається добре, щоб запобігти заміні головних порід другорядними, доцільно вдатися до штучного лісовідновлення. Саме лісові культури повинні збагатити породний склад лісів, не допустити його збіднення. Склад штучного насадження мусить відповідати конкретному типу лісу, інакше знижується продуктивність, цінність культур, погіршується їх санітарний стан. Крім того, слід брати до уваги складні взаємозв'язки між деревними породами: цінні породи з меншою конкурентоздатністю можуть випадати зі складу насадження або рости погано.

Оскільки природні насадження більш стійкі та довговічні, ніж штучно створені, процес природного відновлення цінних порід, зокрема дуба і сосни під наметом стиглих насаджень, є темою багатьох наукових досліджень. Висновки наукових досліджень свідчать про складність процесу лісовідновлення в лісах України. Відновлення дуба в його корінних типах лісорослинних умов - судібровах і дібровах - відбувається здебільшого незадовільно, переважно зі зміною порід (на граб та м'яколистяні). У дібровних типах лісу в урожайні роки з'являється лісове природне відновлення дуба, яке протягом двох-чотирьох років відмирає через брак світла, конкуренцію кореневих систем материнського деревостану та заглушення порослю другорядних порід - граба, осики, берези, липи. Після головної рубки дубових насаджень відновлення відбувається за рахунок порослі дуба з незначною участю насінних екземплярів. Значна кількість екземплярів дуба в підрості спостерігається подекуди в суборевих типах лісорослинних умов (зокрема, в Західному Поліссі). Тоді можна сформувати складне насадження з сосни в першому та дуба в другому ярусах. Природне відновлення на соснових зрубах відбувається незадовільно, в недостатній кількості або зовсім відсутнє. Здебільшого спостерігається зміна сосни м'яколистяними породами (головним чином березою).

Заміна дуба та сосни в їх корінних типах лісу менш цінними породами природним шляхом пояснюється їх слабкою конкурентоздатністю в боротьбі з трав'яною рослинністю, періодичністю плодоношення, знищення насіння гризунами, повільним ростом у молодому віці тоді як самосів граба, берези чи осики росте дуже швидко, а їхня поросль - ще інтенсивніше.

Внаслідок осушувальних меліорацій, зниження повноти деревостанів прохідними рубками, випасу худоби, рекреаційних навантажень тощо спостерігається послаблення плодоношення дерев. Це особливо стосується однієї з найцінніших порід - дуба, який має найвищу продуктивність у корінних типах - дібровах. Підріст дуба трапляється у вигляді торчків і лише у зріджених деревостанах. Після рубки природне відновлення супутніх порід заглушує рідкі сходи дуба. Тому найбільш ефективним і надійним шляхом відновлення дібров є створення, лісових культур.

У типах лісорослинних умов, які не зазнали активного впливу людини, під наметом насаджень природне відновлення переважно задовільне. В місцях інтенсивної лісогосподарської діяльності часто спостерігається заміна головних порід супутніми як наслідок поганих урожайних років дуба, сосни, бука. Підріст головних порід, що з'являється під наметом спілих деревостанів, внаслідок суцільних чи останнього прийому поступових рубок улітку з використанням тракторного трелювання майже повністю знищується, тому на зрубах здебільшого треба створювати суцільні лісові культури. Крім того, затрати на догляд за підростом дуба у 3 - 5 разів вищі, ніж затрати на догляд за культурами, створеними рядовим способом чи в коридорах. Тому при суцільних рубках необхідне переважно штучне лісовідновлення, що забезпечить відновлення лісів з необхідним складом деревних порід. При цьому повною мірою слід використовувати природне відновлення як головних, так і супутніх порід. Таке лісовідновлення є змішаним і широко застосовується на практиці.

Описуючи створення лісових культур на підприємстві потрібно сказати, що територія розміщення господарства знаходиться в Поліссі. Українське Полісся має нахил до низовини Припяті, а з півдня його оточують підвищення з висотами до 300-400 м. Ґрунти - дерново-підзолисті, що розвиваються на флювіогляціальних пісках. Менш поширені болотні і заболочені землі. Клімат помірний. Середньорічна сума опадів 550-650 мм, середньорічна температура - 5,5 °С.

Враховуючи вci цi особливості природних насаджень (тривалий перiод вiдновлення корiнних деревостанiв, їх рiзний вік, нерівномірне зiмкнення крон, занижену продуктивнiсть i вихiд сортиментiв) в районах інтенсивного господарювання, до яких вiдноситься бiльша частина України, перевагу вiддають штучному вiдновленню лiсу.

Закладання штучних лісових насаджень в ДП "Н.-Сіверське л/г" почалося з суцільних культур, так званої системи наступних лісових культур (культур на зрубах). Створення суцільних лісових культур - це заліснення території з відносно рівномірним розміщенням посадкових місць на площі, що забезпечує формування насаджень з висаджених рослин.

При створенні суцiльних культур на постiйне мiсце одночасно висаджують сiянцi вcix деревних порiд. В умовах розташування підприємства переважна більшість лісових насаджень створюється з сіянців сосни звичайної, як в чистому, так і з додаванням рядів берези повислої. В кiнцi першого або другого року пiсля створення лiсових культур висаджують сiянцi на мicце вiдмерлих. При створенні часткових культур на вiдновлених зрубах рiзниця в вiцi не перевищує 8-10 pоків. Отже, штучнi суцiльнi культури є одновiковими.

Розрізняють наступні методи створення лісових культур: сівба, садіння і комбінований метод.

Сівба лісу - це створення лісових культур шляхом висівання насіння деревних і чагарникових рослин на лісокультурну площу. Цей метод створення лісових культур менш трудомісткий, ніж садіння, однак і менш ефективний. Сіють восени або навесні. Краще сіяти навесні в найбільш ранні строки з тим, щоб сіянці краще використовували наявну в грунті вологу, швидше вкорінювалися і накопичували максимальну кількість фітомаси протягом вегетаційного періоду.

Культури, створені висіванням, у перші роки життя важко переносять несприятливі погодно-кліматичні умови, терплять від конкуренції трав'яної рослинності і природної порослі й тому вимагають довготривалого й ретельного догляду. Добрі результати дає весняна сівба насінням, що вже наклюнулося. Метод сівби відповідає самій природі лісовідновлення: ліс, створений сівбою, більш довговічний, ніж створений садінням. Це пояснюється насамперед відсутністю деформації кореневої системи та інших пошкоджень сіянців, які неминуче виникають при викопуванні, транспортуванні та садінні. Сівбу доцільно також проводити під наметом деревостану (попередні культури), який через два-три роки буде вирубуватися.

Ефективність створення культур сівбою передусім залежить від оптимального поєднання екологічних факторів - тепла, вологи та аерації грунту, від строків, норми висіву, глибини та способів висівання насіння, від ретельності доглядів за грунтом і сходами. Після появи сходів необхідною стає наявність ще двох екологічних факторів - світла й поживних речовин у грунті. Забезпечити в необхідній кількості усі перелічені фактори, що зумовлює обмеженість застосування посіву лісу, здебільшого не вдається.

При осінній сівбі нема потреби стратифікувати насіння і зберігати їх протягом зими, сходи з'являються ранньою весною і ростуть інтенсивно. Однак основні недоліки - поїдання насіння гризунами, пошкодження посівів весняними заморозками або вимокання їх - можуть звести нанівець усі зусилля лісівників.

Глибина сівби залежить від розміру насіння, часу сівби, механічного складу грунту. Дрібне насіння висівають на меншу глибину, ніж крупне, восени насіння висівають більш глибоко, ніж навесні, на глинистих грунтах - мілкіше, ніж на суглинкових або супіщаних. На легких грунтах - піщаних, супіщаних - насіння шпилькових порід висівають на глибину 1,5-2,0 см, на суглинкових - 1,0-1,5 см, жолуді - на глибину 4-8 см, горіхи - 6- 10 см.

При створенні лісових культур використовують п'ять способів сівби насіння.

Рядкова сівба передбачає висівання насіння рядами з однаковими шириною міжрядь і глибиною сівби.

Стрічково-лункова сівба передбачає висівання насіння в лунки, розміщені в рядку на однаковій відстані одна від одної, по декілька насінин в одну лунку.

При сівбі біогрупами насіння висівають гніздами-площадками переважно квадратної форми, площею 1 м2, на яких міститься кілька лунок (наприклад, п'ять, у вигляді конверта). Уперше цей спосіб був запропонований В.Д.Огієвським під назвою густої культури дуба місцями.

При стрічковій сівбі два або декілька рядків зближуються між собою в стрічку. Відстань між рядками в стрічці становить ЗО-40 см, а відстань між стрічками значно більша - 3-5 м.

При сівбі врозкид насіння висівають на всю лісокультурну площу. Одним з видів цього способу є аеросівба.

Садіння лісу - створення лісових культур шляхом висаджування сіянців або саджанців на лісокультурну площу. Близько 95% культур у західному регіоні України створюються садінням. Цей метод має певні переваги над сівбою: у 5-7 разів скорочуються витрати насіння, сіянці (саджанці) майже не пошкоджуються гризунами і птахами, забезпечуються їх рівномірне розміщення і висока приживлюваність, вони меншою мірою пригнічуються трав'яною рослинністю та порослю деревних порід. Зменшується також число доглядів за культурами і скорочується термін їх зімкнення. Сіянці та саджанці на лісокультурній площі в перші роки ростуть швидше, ніж сходи, оскільки стадію сповільненого росту вони вже пройшли в розсаднику.

В основному на території лісництва створюються культури сосни звичайної, так як вона являється основною лісотвірною породою на території розташування підприємства.

Підготовка грунту проводиться в літньо-осінній період плугом ПКЛ-70 та культиватором КЛБ-1,7, борознами.

Посадка культур здійснюється восновному в весняний період, однорічними або рідше дворічними сіянцями, з розміщенням посадкових місць 1,5х0,5м, 2х0,5м, та 2,5х0,5м.

Посадка культур проводиться в основному ручним способом під меч Колесова.

Доповнення їх виконують в перші 2 роки, 1-2 річними сіянцями. Якщо приживлюваність культур дуже низька, то доповнення виконується до 5-річного віку.

Догляд за посадками проводиться 10-кратний на протязі 4-х років: 1 рік - 4 догляди, 2 рік - 3 догляди, в 3 рік - 2 догляди, в 4 рік - 1 догляд. Восновному догляди проводяться механізовано, культиватором КЛБ-1,7, з наступним доглядом в рядах, також застосовують хімічні догляди.

На підприємстві враховуючи лісівницькі особливості порід при створенні культур, старанно дотримуються правильного співвідношення всіх компонентів лісу. Змішування порід, при створенні лісових культур проводиться рядами. Восновному посадку проводять за такими загальноприйнятими схемами - 10 Сз, 9 Сз1Бп. Де береза повисла виступає як підгінна або супутня порода.

РОЗДІЛ 3. Програма, об'єкти і методика досліджень

3.1 Вибір об'єктів досліджень

Дослідження лісових культур проводилось за загальноприйнятими методиками. (Кобранов, 1979; Гордієнко, 1979).

Дослідні ділянки підбирались на основі таксаційного опису та книги обліку лісових культур Небелицького лісництва. Ділянки підбирались таким чином, щоб кожна з пробних площ відрізнялась від інших за однією ознакою (схемою змішування, способом обробітку ґрунту ).

Потім підібрані ділянки оцінювались в натурі з метою встановлення їх придатності до вивчення. Після огляду ділянок, в культурах, що відповідають встановленим вимогам, закладались тимчасові пробні площі.

Перелік дерев проводивсь за 2- сантиметровим ступенем товщини. Для кожного ступеня товщини було виміряні по 2-3 висоти дерев за допомогою екліметра. Розрахунок середньої висоти проводивсь методом добутків (Плохинський, 1961). Розрахунок середнього діаметра також проводивсь за цим методом.

Бонітет насаджень визначали за шкалою Орлова, а запас стовбурної деревини за таблицями об'єму дерев. Розмір пробної площі брався з урахуванням, щоб обміряна кількість дерев забезпечувала 5% точність при визначенні дендрометричних показників.

При дослідженні лісових культур пробні площі закладалися відповідно до загальноприйнятих у лісовій таксації вимог. Пробні площі мали прямокутну форму і розміщувалися у характерних місцях культур. До пробної площі включався повний цикл змішування. Від ріллі, галявини, водойм, та границь інших угідь пробні площі розміщували на відстані, що не перевищує однієї висоти дерев. Довшу сторону пробної площі розміщували вздовж рядів. Була приведена прив'язка пробної площі до квартальної сітки. В натурі пробні площі відмежовувались візирами. З цією метою на деревах, що знаходяться вздовж границь, крейдою наносились мітки.

В залежності від схеми змішування і збереженості дерев на пробній площі знаходилось до 200 дерев досліджуваної породи. Відповідно до вимог по закладці пробних площ їх повинно бути не менше 200.

На пробних площах були зроблені суцільні переліки дерев по породах. Перелік проводили по двох-сантиметрових ступенях, так як середній діаметр насадження перевищував десять сантиметрів.

Після суцільного переліку були визначенні висоти дерев кожної породи незалежно від частки участі її в складі. Висоти визначались висотоміром 10-15 дерев різних ступенів товщини.

Результати вимірів заносились в перелікову відомість і відразу на пробній площі були побудовані графіки висот для кожної породи окремо.

3.2 Вивчення лісокультурного фонду Задеснянського лісництва за ревізійний період (2001-2009 рр.)

Таблиця 3.1 Лісові культури, створені в Задеснянському лісництві ДП "Новгрод-Сіверське л/г" за ревізійний період 2001-2009 рік.

Рік створенняКатегорія л/к площіТУМСпосіб обробітку грунту машини і мехагнізмиСхема змішуваних порідРозміщення садивних місцьПлоща,гаПриживлюваність2009зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-7010С2х0,50,8зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-708С2Дч2х0,51,7зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-7010С2х0,52,8зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-708С2Бп2х0,52,5зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-7010С2х0,50,8зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-708С2Бп2х0,53,1зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-7010С2х0,52,42008зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-7010С2х0,52,1зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-708С2Бп2х0,52,8зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-7010С2х0,52,12007зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-7010С2х0,51,2зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-708С2Бп2х0,52,2зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-708С2Бп2х0,53,02006зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-708С2Бп2х0,55,3зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-7010С2х0,51,2зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-708С2Бп2х0,51,9зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-7010С2х0,51,2зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-708С2Бп2х0,51,82005зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-70; Т-150,з ущільнювачем Р-707С3Бп2х0,51,5зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-70; Т-150,з ущільнювачем Р-708С2Бп2х0,53,8зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-70; Т-150,з ущільнювачем Р-707С3Бп2х0,50,9зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-70; Т-150,з ущільнювачем Р-708С2Бп2х0,53,8зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-70; Т-150,з ущільнювачем Р-707С3Бп2х0,51,5зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-70; Т-150,з ущільнювачем Р-707С3Бп2х0,50,92004зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-707С3Бп2х0,55,0зрубА2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-707С3Бп2х0,51,5зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-707С3Бп2х0,53,9зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-707С3Бп2х0,53,9зрубА2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-707С3Бп2х0,51,5зрубА2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-707С3Бп2х0,50,5зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-707С3Бп2х0,55,0зрубА2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-707С3Бп2х0,50,5зрубА2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-707С3Бп2х0,50,5зрубА2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-707С3Бп2х0,51,5зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-707С3Бп2х0,53,92003зрубВ2Борознами, МТЗ-82,плуг ПКЛ-707С3Бп2х0,55,01999зрубА2Борознами Т-150, з плугом ПКЛ-7010С2х0,72,6зрубВ2Борознами Т-150, з плугом ПКЛ-7010С2х0,73,4Разом за 8 років90,0

Отже, виходячи з даної таблиці помітно, що за 8 років під лісові культури було відведено 90.0 га невкритих лісовою рослинністю земель. При цьому головні породи добиралися з урахуванням їх біологічних та екологічних особливостей, стану лісокультурних площ, грунтових і кліматичних умов, призначення насаджень і економічних факторів. При виборі супутніх порід враховували їх лісівницькі та господарські особливості, оскільки, супутні породи повинні сприятливо впливати на ріст головних порід і підвищувати продуктивність насаджень.

При створенні лісових культур проводили частковий обробіток грунту борознами з використанням ПКЛ-70. Даний спосіб обробітку грунту під культури має свої позитивні і негативні сторони і використовується на підприємстві як найбільш простий.

Як видно з таблиці 3.1 основною категорією лісокультурних площ на підприємстві є свіжі зруби. З наступного року проектується створення лісових культур на непридатних для сільськогосподарського користування землях.

Таблиця 3.2. Розподіл площі створених лісових культур за типами умов місцезростання

ТУМПлоща,га%, від загальної площіА27,18В282,992

З даної таблиці помітно, що лісових культур найбільше посаджено в умовах свіжого субору (92%) і свіжого бору, оскільки ці умови в даному районі найбільш сприятливі для росту сосни звичайної. Оскільки, бори формуються на пісках, надмірно зволожених торфяних та інших бідних грунтах, то на таких грунтах доцільно садити сосну звичайну. Порівняно з борами субори займають більш родючі грунти, які представлені з прошарками супісків, суглинків та глин на доступній корінню глибині. Інколи субори формуються на однорідних легких супісках. На таких грунтах, крім сосни звичайної, можна також садити дуб звичайний, ялину звичайну, березу повислу та інші породи.

Таблиця 3.3. Розподіл площі створених лісових культур за розміщенням садивних місць.

Розміщення садивних місцьПлоща,га%, від загальної площі2х0,7672х0,58493

При розподілі площ створених лісових культур за розміщенням садивних місць, враховувались численні фактори: тип лісорослинних умов, категорія лісокультурної площі, біологічні і ценотичні особливості порід, цільове призначення культур, можливості застосування засобів механізації на лісокультурних роботах.

З нашої таблиці помітно, що найбільша площа припадає на таке розміщення садивних місць: 2х0,5 - 84,0 га і 2х0,7-всього 6,0 га. Таке розміщення садивних місць дозволяє культурам швидко зімкнутися в рядах, а згодом і в міжряддях. Швидкому зімкненню культур в міжряддях допомагає природне поновлення, особливо листяних порід.

Таблиця 3.4. Розподіл площі створених лісових культур за схемами змішування

Схема змішуваних порідПлоща,га%, від загальної площі10С19,4228С2Дч1,728С2Бп30,2347С3Бп37,542

Продуктивність насаджень багато у чому залежить від частки всіх компонентів лісу. Це зумовлено різними ценотичними особливостями. З даних таблиці помітно, що найкращі схеми змішування такі: 7С3Бп, 8С2Бп. Оскільки, у свіжих та вологих борах і сухих суборах оптимальна чи близька до неї частка участі берези у соснових культурах становить 17-25 % ( один ряд берези повислої розміщують через 3-5 рядів сосни звичайної ). Аналогічне явище спостерігається і в сосново-дубових культурах, які створюють у свіжих та вологих суборах. Це пояснюється тим, що при малій частці листяних порід у складі культур сосни опад перших не дуже істотно вплине на розкладання органічного опаду останньої. При значній частці листяних порід у культурах сосни дерев сосни на одиниці площі буде мало, через що знижується продуктивність насаджень.

У результаті в насадженні накопичиться органічний опад. Вміст 2-4 % листя берези в підстилці сосново-березових культур або 7 % листя дуба в підстилці сосново-дубових культур у 1,5-2,0 рази посилює інтенсивність розкладання опаду, що прискорює кругообіг азоту і зольних елементів.

Внаслідок цього хімічна родючість грунту зростає, посилюється енергія росту деревних порід і підвищується продуктивність насаджень.

3.3 Морфологічна характеристика сосни звичайної

Родина соснові (Pinaceae Lindl) - одна із численних видів родин класу хвойних. Здебільшого це дерева, які досягають дуже великих розмірів; довговічні, однодомні. Чоловічі колосоподібні суцвіття розміщені в нижній частині молодих пагонів; запилюються вітром - анемофіли. Більшість видів із родини соснових розвивають потужну кореневу систему. Крім стрижневого і бічних коренів, у них виростає маса коротких, дрібних, розгалужених кореневих волосків, які є головними органами поглинання ґрунтового розчину.

На такому корінні сосни, ялини, ялиці тощо розвивається мікориза. Гіфи грибів густо обплітають кореневі волоски. Вони мають більшу протяжність, ніж кореневі волоски, і діють як активні поглиначі мінеральних речовин не тільки із генетичних горизонтів грунту, а й безпосередньо з лісової підстилки, передаючи їх у судинну систему коріння. Одночасно гриби з судинної системи дерев висмоктують цукристі речовини. Якщо коріння не взаємодіє з гіфами грибів, то дерева відчувають нестачу живильних речовин.

Родина складається з 10 -11 родів. Аборигенні види й екзоти із родів ялиця, ялина, модрина, сосна культивуються в Україні.

Рід сосна (Pinaceae Lindl) - найбільший у родині соснових, охоплює більше 100 видів. Родова назва Pinus походить з кельтського (Pin - скеля), що підкреслює здатність сосни зростати на скелястих ґрунтах. Хвойні ( соснові) породи в нашій країні є одними з основних лісоутворювачів. Вони займають переважне положення в тайгових лісах європейської й азіатської частин Росії.

Геологічна історія хвойних, на думку А.Л. Тахтаджяна, бере початок у карбоні (біля 370 мільйонів років тому). В юрському періоді хвойні досягли найбільшого розквіту і різноманіття, а в мезозої утворилось два центри їхнього поширення: в південній півкулі - араукарієві і подокарпові; в північній - соснові, таксодієві, тисові і кипарисові.

За своєю первинністю хвойні передують усім нині існуючим насіннєвим рослинам, і навіть гінкговим. Найстародавнішими серед хвойних є соснові, їм біля 370 мільйонів років.

Сосна звичайна або лісова (Pinus sylvestris L.). Дерево першої величини, яке досягає 40 м висоти і до 1.5 м у діаметрі. Крона конусоподібна в молодості, а у віці старіння набуває зонтикоподібної, напівкулеподібної форми. Гілкування моноподіальне, мутовчасте. Щорічно на вертикальному пагоні закладається по одній мутовці бічних гілок. Завдяки цьому за кількісно мутовок легко визначити вік дерева. На укорочених пагонах розміщені пари хвоїнок завдовжки 7-8 см. На поперечному зрізі вони напівкруглі. Хвоя зберігається на пагонах по 3-5 років. Шишки зі щільними лусочками і ромбоподібними слабковигнутими щитками, в центрі розміщені невеликі світло-бурі пучки.

Квітує в травні, в наслідок чого утворюється величезна кількість пилку. Запліднення насінних зачатків у жіночих шишках відбувається через 12 місяців після запилення. Насіння після запліднення розвивається протягом шести місяців. Від квітування до достигання насіння проходить біля 18 місяців.

Шишки зі стиглим насінням висять на дереві до весни і не розкриваються.

Плодоносіння сосни починається в 5-7 років, а в 20-25 років уже відбувається постійне плодоношення соснових лісостанів.

Урожайні роки в залежності від природних умов настають через 2-3 роки, а в менш сприятливих умовах значно рідше. В урожайні роки на 1 га достигає3 млрд .насінин. Насіння дрібне в 1кг його160 тисяч штук

Насіння крилате; розлітається на відстані 120-150 м. А по сніговому насту вітер переносить насіння сосни на декілька кілометрів від плодоносних дерев. Для вилучення насінин шишки збирають з дерев, починаючи з грудня до квітня. Насіння з шишок добувають у шишкосушилках, де під впливом високої температури і низької вологості повітря вони розкриваються і насіння висипається.

Сосна звичайна - швидкоростуча порода. Сходи її появляються через 15-20 днів після посіву. Вони мають 4-7 сім'ядоль. Через деякий час після появи сходів із бруньки розвивається перший пагін, на якому спіральне розміщена поодинока хвоя. Наступної весни цей перший пагін продовжує деякий час рости за рахунок збільшення довжини минулорічних останніх міжвузлів. У пазухах деяких поодиноких хвоїнок появляються укорочені пагони з парними хвоїнками. Потім із верхівкової бруньки розвивається другий подовжений пагін, уже з редукованими листочками, в пазухах яких появляються укорочені пагони з парною зеленою хвоєю. Після закінчення росту у висоту на подовженому пагоні закладається верхівкова і декілька бічних бруньок.

На третій рік із бокової бруньки розвивається перший бічний пагін чи перша мутовка бічних пагонів.

Протягом вегетаційного періоду у сосни розвивається, як правило, тільки один верхівковий пагін. У перші роки вегетації сосни приріст у висоту незначний; він поступово збільшується і в 25-40 років досягає максимуму; в сприятливих умовах росту приріст 1 -1.5 м за рік. Особливо енергійно росте сосна на багатих і достатньо зволожених супісках.

Коренева система у сосни добре розвинута, на глибоких ґрунтах стрижневого типу з могутніми бічними якірними коренями. Проникає на 3-5 м у глибину ґрунту, на мілких ґрунтах, особливо з близьким заляганням підґрунтових вод, коренева система поверхнева, без стрижневого кореня. На вершинах піщаних дюн коренева система не проникає глибоко в ґрунт, хоч і розвивається стрижневий корінь, використовує вологу поверхневих шарів і розвивається широко в боки.

Сосна - типовий мікотроф. Усі бічні кінчики її молодого коріння покриті грибними чохликами. Міцелій гриба проникає в тканини первинної кори кореня й утворює там типову сітку Гартіга. Тільки ростові кінчики коріння позбавлені мікоризних утворень.

Сосна світлолюбна порода. Із хвойних порід вона за світловибагливістю поступається тільки модрині. Завдяки ньому стовбур сосни добре обчищається від сучків. Крони дерев у лісовому середовищі високо підняті над ґрунтом.

Сосна морозостійка і ареал її заходить на північ аж до лісотундри . Молоді пагони іноді побиваються приморозками.

Сосна пластична до умов місцезростання. До ґрунтових умов невимоглива.. Може рости на пісках, вапняках, на дуже мілких гірських ґрунтах, на інших дуже бідних субстратах. На родючих ґрунтах росте добре, але утворюється рихла деревина, тому вона потерпає від сніголамів і вкрай недовговічна. Росте також на торфових і болотних ґрунтах. Сосна ксерофіт. Має низьку інтенсивність транспірації і переносить вкрай посушливі умови. Більшість екотипів засоленості ґрунтів не переносять. Завдяки глибокій кореневій системі вітростійка, за винятком болотних місць.

Сосна одна з головних лісоутворюючих порід України. За своїми лісівничими й екологічними властивостями це порода піонер. Може швидко заселяти нові безлісі простори. На дуже бідних ґрунтах піщаних, вапнякових, де інші деревні породи не ростуть, - вона формує чисті лісостани. На більш родючих місцях - на супіщаних, суглинистих ґрунтах, - крім сосни ростуть й інші деревні породи (ялина, модрина, береза, осика, дуб, липа, клен тощо). На дуже родючих ґрунтах у природних умовах сосна не росте, оскільки не витримує конкуренції інших більш вимогливих до ґрунту видів дерев.

Довговічність сосни велика; відомі дерева, що дожили до 450 років. У сприятливих умовах соснові ліси ростуть швидко. Деякі види надзвичайно довговічні. Наприклад, екземпляр сосни довговічної (Pinus longaeva), який ріс на вершині Уайт-Маунтінс, за підрахунком річних кілець мав 4844 роки.

РОЗДІЛ 4. Характеристика об'єктів дослідженн та особливості росту культур(за даними власних досліджень)

.1 Характеристика об'єктів дослідженя

Пробна площа № 1

Розташована у кварталі 18 виділ 2.1 Задеснянського лісництва.

Площа пробної площі 0,2 га. Рельєф хвилястий. Тип ґрунту -дерново-слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місце зростання - свіжий субір (В2). Лісові культури на цій ділянці було створено в 2002 році на свіжому зрубі. Був проведений обробіток ґрунту борознами під посадку культур.

Мал 2 Ґрунтовий розріз.

Посадк

Copyright © 2018 WorldReferat.ru All rights reserved.