Готовые Домашние Задания

Рефераты по теме Электронная коммерция

Реферат Виникненя естетики як науки в середині ХVIII ст.

Скачать реферат↓ [38.69 KB]



Текст реферата Виникненя естетики як науки в середині ХVIII ст.

План
Виникненя естетики як науки в середині 18го століття і філософія
19-20-го століття як теоретична основа естетики 2
Список використаних джерел 26
Виникненя естетики як науки в середині 18го століття і філософія
19-20 го століття як
теоретична основа естетики
В історії естетичної науки перша половина XVIII ст. займає особл и ве
місце: в 1750 р. з друку вийшов перший том теоретичного трактату
«Естетика», автором якого був німецький філософ і теоретик мистецтва
ОлександрГотліб Баумгартен (1714– 1762). Спираючись на грецькі
поняття ейсетикос, естаномай, естаноме, естесі, Баумгартен увів новий
термін – ест е тика, окресливши цим самостійну специфічну сферу
знання.
Поява потреби виділення у самостійну науку певних уявлень, знань,
ідей, пов'язаних з емоційним, чуттєвим, ціннісним ставленням л ю дини
до дійсності, до природи, суспільства, до мистецтва, було свідченням
накопичення таких нових знань, які вже не могли розвиватися в межах
загальнофілософської теорії і традиційних мистецтвознавчих уявлень.
Баумга р тен, як філософ, стверджував, що гносеологія має дві форми
пізнання – естетику і логіку. Перша пов’ язана з «нижчим»,
тобто чуттєвим „пізна н ням, а друга – з вищим, тобто
інтелектуальним. Логіка вивчає судження розуму і веде до пізнання
істини Естетика ж пов'язана із судженням смаку і пізнає прекрасне.
Поняття прекрасного широко використовується О. Баумгартеном, однак
предмет естетики він не визначив через ідею прекрасного (така
тенденція виявилася пізніше, зокрема в п о зиціях Г.-В.-Ф. Гегеля та
М.Г. Чернишевського). Баумгартен визначив предмет естетики через п о
няття досконале: «...Естетика – це наука про досконале в світі
явищ, про досконалість чуттєвого пізнання й удоскон а лення смаку».
Коли Баумгартен наголосив на терміні досконале, то виявилось, що це
поняття вже було об'єктом теоретичного інтересу в естетиці минулого.
Так, у праці «Метафізика» Арістотель ототожнює досконале з прекра с
ним – останнє визначається філософом як позитивне досконале. У
схі д них культурах теж простежується тяжіння до ототожнення
досконалого й естетичного. Арабський філософ середньовіччя АлГазалі,
наприклад, стве р джував: «...Краса предмета, його привабливість
полягає в існуванні всього досконалого або того, що йому відповідає.
Краса кожного предм е та – у відповідності його виду
досконалості».
Іммануїл Кант (1724– 1804) переконаний, що тільки людина може б
у ти ідеалом краси, тільки людство «може бути ідеалом досконалості». О
т же, знову поняття досконалість висувається як важлива координата
формува н ня гармонії, ідеалу.
ЙоганнГотліб Фіхте (1762– 1814) у розумінні естетики тяжів до
ідеї зведення предмета цієї науки до теорії мистецтва. Розглядаючи
спец и фіку мистецтва у порівнянні з наукою і мораллю, він вважав, то
саме мистец т во сприяє становленню цілісної людини. Ця думка
стимулювала інт е рес Фіхте до проблеми художньої геніальності
Особливої ж уваги заслуговує