Редакторське опрацювання новинного матеріалу

Тип:
Добавлен:

Вступ

Інформувати суспільство про все різноманіття реальної дійсності - основне завдання засобів масової інформації. У політиці та економіці, науці і техніці, культурі та мистецтві виявляються нові факти і відомості, що заслуговують загальної уваги. Нерідко відбуваються несподівані повороти в розвитку подій, які змушують міняти попередні оцінки і їх пояснення. Новинна інформація для масової аудиторії - це насамперед повідомлення про актуальні події, проблеми в країні і на міжнародній арені, які роблять історію в самому широкому тлумаченні цього поняття. Для кожного серйозного газетного видання виробництво новинних програм - першочергове завдання. Вони вже давно стали своєрідними "візитівками". Стан і рівень інформаційної складової видання визначає ступінь зацікавленості читачів, а тому і увагу рекламодавців. З цього очевидно, що якісні новинні матеріали - каталізатор успішного розвитку кожної конкретної газети чи журналу.

Але якісний новинний матеріал - це не лише кропітка робота одного журналіста. Слід памятати про важливість редакторського опрацювання подібних матеріалів. Адже навіть одна незначна помилка може повністю змінити суть новини.

Обєктом дослідження є загальнополітична газета «Голос України» за 2015 рік.

Предметом дослідження курсової роботи є особливості редакторського опрацювання новинного матеріалу в цьому виданні.

Метою є виявлення особливостей редакторського опрацювання новинних матеріалів газети «Голос України».

Завданнями курсової роботи є:

розкрити зміст поняття «новина»;

визначити критерії якості новинного матеріалу;

описати жанри новинної інформації;

визначити особливості редакторського опрацювання новинних матеріалів;

зазначити інформаційну політику періодичного видання «Голос України»;

проаналізувати вибранні новинні матеріали.

Структура роботи: вступ, основна частина (два розділи з підрозділами), висновки, бібліографія. У першому розділі подається загальне уявлення поняття «новина», розглядається критерії якості новинного матеріалу, особливості редакторського аналізу новинного матеріалу. У другому розділі розглядається інформаційна політика періодичного видання «Голос України», проводиться редакторський аналіз новинного матеріалу цього видання.

РОЗДІЛ 1. Редакторське опрацювання новинного матеріалу

.1 Новина. Критерії якості новинних матеріалів

Робочим матеріалом медіа є новини. Раніше поняття новини було тотожне поняттю газета. Сьогодні ж під ним розуміються новини загалом, новини, які цікаві для громадськості.

Серед численних спроб дефініції поняття новини трапляються зорієнтовані на практику і швидше теоретичні, загально сформульовані та конкретні, сучасні та старомодні дефініції. А загалом всі ці спроби спрямовані однаковою мірою на узагальнення критеріїв добору новин або на стратегії їх реалізації. У відповідності до цього новина є, з одного боку, сировиною для публіцистики, а з іншого - жанром журналістики.

Найпоширеніше в Британії визначення свідчить, що новини - це не коли собака вкусить людину, але коли людина вкусить собаку. Тобто новини є чимось незвичайним або цікавим. Але це не вся суть новин. Новини - це ще щось свіже, про що люди раніше не чули [15, 12].

Новина в журналістському розумінні - це інформація, якої широка публіка не знала до її публікації. Новина важлива для багатьох людей, вона повідомляє про невідоме донині, часто незвичайну подію [5, 35].

Дослідники Еверетт Денніс і Джон Мерілл дають таке визначення:

«Новина - це повідомлення, в якому представлений сучасний погляд на дійсність відносно конкретного питання, події чи процесу. В новини простежуються важливі для індивіда або суспільства зміни, які подаються в контексті загальноприйнятого або типового. Новина оформляється з урахуванням консенсусу щодо того, що цікавить аудиторію, а також внутрішніх і зовнішніх обмежень, з якими доводиться стикатися відповідної редакції. Вона - результат щодня відновлюваної гри по досягненню колективного договору всередині редакцій, сортують відбуваються за конкретний проміжок часу події з тим, щоб створити швидкопсувний продукт. Новина - це недосконалий результат прийняття скоростиглих рішень в ситуації тиску ззовні і зсередини » [4, 16].

В журналістиці існує два визначення новин. Новини - це:

·інформація, необхідна людям для прийняття рішення, яке стосується їхнього життя

·відхилення від природного ходу подій [11, 17].

Виробництво якісного продукту в жанрі «новини» передбачає виконання ряду вимог до їх параметрах якості. Деякі з них мають досить простий формальний характер, відносно легко перевіряються і фактично стандартизовані у професійній діяльності. Інші - відносяться до змістовної чи власне якісної складової продукту і технології і вимагають значно більш глибокого розуміння предметної області, професійного і, що вкрай важливо, життєвого досвіду.

Отже, якісна новина повинна відповідати таким вимогам:

·Лаконічність

·Технологічність

·Оперативність

·Зрозумілість

·Новизна

·Актуальність

·Значимість

·Змістовність

·Достовірність

·Об'єктивність

·Цікавість

·Людськість

·Стандартність[9, 35-36].

1.2 Жанри новинної інформації

Загальноприйнятої класифікації журналістських жанрів не існує. На Заході жанри зазвичай ділять на "подієві" і "комментарійні". У російських навчальних посібниках зустрічається поділ на інформаційні, аналітичні та художні жанри. Для прикладної журналістики, тобто орієнтованої на сучасну практику роботи в пресі, в найбільшій мірі підходить класифікація Тетяни Репкова, директора дослідницьких та інформаційних проектів Всесвітньої газетної асоціації. Тетяна Репкова розрізняє наступні групи жанрів: новинні; раціональна публіцистика; емоційна публіцистика.

У новинних жанрів предмет - це подія, метод - пошук відповідей на шість питань (Хто? Що? Де? Коли? Чому? Яким чином?), а функція - об'єктивна розповідь про подію з більшою або меншою кількістю подробиць[10, 7].

У сучасній газетній публіцистиці використовують близько двох десятків жанрів. Вони утворюють своєрідний ланцюжок, ланки якого дають можливість переходу від найпростіших жанрів до більш складних. В залежності від призначення жанрів вони об'єднуються в кілька груп. Перша з них - жанри новинної інформації: замітка, звіт і репортаж [6, 228].

Отримати новину, що представляє інтерес для всіх читачів, яка найсильнішим чином впливає на їх почуття, - прагнення всіх журналістів газети. Така новина довго зберігає свою актуальність, дорого цінується і сприяє швидкому розширенню аудиторії видання.

Мета автора замітки - якнайшвидше повідомити читачеві актуальну новину - визначає основні особливості цього жанру газетних публікацій. Перш за все, її структуру: зазвичай вона являє собою своєрідну перевернуту піраміду - починається з опорного факту, який містить новину, і далі деталізує її в наступних реченнях. Така побудова тексту полегшує його сприйняття і при необхідності його скорочення - з останніх абзаців або рядків, суть повідомлення залишається незмінною в початкових абзацах. Прагнення забезпечити оперативність передачі читачеві інформації, що міститься в замітці, обмежує її обсяг: зазвичай вона не перевищує двох-трьох десятків рядків, нерідко обмежується в гранично лаконічному оперативному повідомленні - різновиди цього жанру - всього одним-двома реченнями. Тим же пояснюються і особливості стилю замітки: у ній уникають стилістичних красот, вона ділова, часом суха, але точна.

Від автора замітки не вимагають докладних описів і характеристик. Але він зобов'язаний відповісти на «тріаду» питань: Що сталося? Де сталося? Коли сталося? Цього достатньо для повідомлення новини [6, 230].

Ставлення журналіста до події, що привернула його увагу, виявляється з ще більшою визначеністю в звіті - жанрі, який доволі часто виходить на газетні шпальти. Автор звіту не обмежується в тексті відповідями на питання, які є обов'язковими для замітки. Його мета - повідомити про істотні подробиці події, яку він описує. Обсяг тексту збільшується, як і роль автора, який може, якщо вважатиме це за потрібне, супроводжувати повідомлення своїм коментарем та оцінкою. У звіті - свій предмет відображення: подія, що розгортається в часі та складається з ряду деталей.

Взагалі для стилю звіту характерне ділове мовлення, економність, відмова від усього, що заважає передачі головного [6, 232].

Один з найпопулярніших жанрів газетної публіцистики - репортаж (від лат. Reportare - повідомляти, передавати). Популярний і у читачів, і у журналістів. Пояснюється це особливостями жанру, які відкривають широкі можливості, як перед автором тексту, так і перед його читачем.

Призначення репортажу в порівнянні зі звітом ускладнюється. Автор прагне якомога швидше показати читачеві події на всіх етапах її розвитку - від початку до завершення, оперативно відтворити «історію події» як її очевидець або учасник.

Предметом репортажу завжди є хід подій, що поєднує візуальну і усну форму вираження його змісту. Перед автором стоїть непросте завдання: домогтися ефекту «присутності» читача на місці події. Це можливо, зрозуміло, лише за присутності самого автора на місці події. Не всяке подію можна описувати в репортажі. Критерій вибору події - її актуальність, суспільна значущість. Розповідь журналіста повинна розкрити читачеві якусь нову сторону дійсності. Це зумовлює одну з найважливіших особливостей цього жанру - динамічність [6, 234].

Колесніченко Олександр Васильович, редактор відділу "Суспільство" газети "Нові Вісті" подає дещо іншу класифікацію новинних жанрів. До новинних жанрів відносяться коротка новина, розширена новинна замітка, "пісочний годинник" та інформаційне інтерв'ю. Коротка новина - це розповідь про подію, починаючи від самого важливого і закінчуючи найменш важливим. Цю композиційну схему називають "перевернутої пірамідою". Обсяг короткої новини - 10-20 машинописних рядків, в яких містяться відповіді на основні шість питань (Хто? Що? Де? Коли? Чому? Яким чином?). Розширена новинна замітка також будується за схемою "перевернутої піраміди", проте включає в себе крім новинного ядра ще одну деталь - докладну розповідь про подію і бекграунд - додаткову інформацію, безпосередньо не пов'язану з подією, яка допомагає краще зрозуміти сенс події.

"Пісочний годинник" - комбінація "перевернутої піраміди" і звичайною, коли на початку тексту повідомляється про найважливіше, а потім після слів "за свідченням очевидців, події розвивалися так" йде розповідь про те, що трапилося в хронологічному порядку. Інформаційне інтерв'ю являє собою інтерв'ю з учасником або очевидцем події, присвячене виключно події, а не думці респондента або його приватного життя. Особливість новинних жанрів - відсутність яскраво вираженої позиції журналіста в матеріалі. Журналіст не показує своє ставлення до події, а лише прагне представити її з більшою або меншою повнотою[11, 8-9].

жанр газетний редакторський новинний

1.3 Редакторський аспект обробки новинних матеріалів

Часто підкреслюється, що процес редагування - це спільна творчість редактора і автора. Проте редактор не завжди може замінити автора. По-перше, він далеко не завжди здатний передати думку автора краще, ніж це зробив би сам автор. По-друге, має бути збережений стиль автора.

Однак коли мова йде про матеріали інформаційних агентств (більшість яких складають саме новинні матеріали), слід враховувати, що у редактора, як правило, немає ні часу, ні особливої ​​необхідності радитися з автором замітки, погоджувати з ним деталі правки (якщо тільки мова не йде про власне новинний факт). Та й стиль для короткої замітки, зміст якої актуально лише нетривалий час, не надто важливий. Тому роль редактора інформаційного агентства одночасно і простіше, і відповідальніше, ніж редактора літературного твору.

При цьому має місце парадокс: чим важливіше матеріал і «жорсткіше» його новинна інформація, тим оперативніше він повинен бути опублікований, а значить, у редактора чи коректора менше реальних можливостей для того, щоб виявити і виправити недоліки.

Усунути цю суперечність може тільки одне: редакторська робота в інформаційному агентстві повинна бути зведена до необхідного мінімуму. А для цього кореспондент і редактор повинні орієнтуватися у своїй роботі на одні й ті ж вимоги.

Якщо кореспонденти працюють відповідно до єдиних вимог, то коло завдань редактора інформаційного матеріалу обмежене лише виправленням помилок і неточностей - граматичних і смислових (останні розуміються в широкому сенсі - як логічні, композиційні, фактичні або стилістичні), тобто тих, які перешкоджають швидкому і адекватному сприйняттю повідомлення. Крім цього, редактор повинен стежити за тим, щоб позиція автора, замітка, його оцінка викладаються фактів не суперечила позиції самого агентства, а інформація, що міститься в замітці агентства, була зрозуміла тим споживачам, на яких вона розрахована.

До компетенції редактора входить і робота над композицією, і оцінка логіки викладу, і орієнтація не тільки на грамотність і правильність, але й на ефективність повідомлення. Завдання редактора - зробити текст не тільки лексично і граматично правильним, але і зрозумілим, легко сприйманим.

Доцільно виділити п'ять основних видів помилок і неточностей, яких повинні уникати кореспонденти і виправленням яких повинні займатися редактори: граматичні, логічні, фактичні, композиційні та стилістичні.

Композиція

При редагуванні композиції слід виправити її так, щоб вона оптимальним чином виконувала свої функції, головна з яких - допомога в пошуку і сприйнятті інформації, укладеної в повідомленні. Ефективна структура повідомлення дозволяє читачеві розуміти і сприймати повідомлення відповідно до задуму автора. В інших випадках - це можливість максимально швидко і повно відшукати необхідну читачеві інформацію.

При роботі над композицією редактору особливу увагу слід приділити перевірці обраної автором послідовності викладу матеріалу, пропорційності частин, виключенню повторень і розділів, не пов'язаних з основною темою викладу. Перевіряють членування на абзаци [12, 29].

Логіка

Вимога точності, що пред'являється до новинних матеріалів, означає логічність у подачі інформації. Одне з основних завдань редактора - перевірити, чи немає в повідомленні протиріч, порушення причинно-наслідкових зв'язків та інших помилок. Читаючи текст, редактор «піддає сумніву» наведені відомості, оцінює не тільки фактичний матеріал, але й висновки, аргументацію, вихідні дані, структуру [12, 35].

Фактичний матеріал

Перевірка коректності фактичного матеріалу є найважливішим аспектом редакторської діяльності, вона тісно пов'язана з логічним, стилістичним і композиційним аспектами. Фактичними помилками вважаються недостовірність, бідність фактичного матеріалу, перенасиченість однотипними прикладами, повтори, помилки в тлумаченні фактів.

) перевірити, наскільки залучаються в якості опори для висновків і концепцій факти відповідають методологічним вимогам до них;

) перевірити точність і достовірність цих фактів.

Для виявлення невідповідностей редактору пропонується зіставити факти в тексті з фактами, добре відомими йому поза текстом; один факт в тексті з іншим; повторювані дані - дати, імена і т.п .; редактор зобов'язаний також перевірити, чи немає у автора помилок при оперуванні різними числами [12, 39].

Стиль

Особлива роль ЗМІ у формуванні та збереження літературної мови відзначалася неодноразово. Мова засобів масової інформації, особливо центральних друкованих органів, служить своєрідним еталоном нормованої мови. ЗМІ є і найважливішою сферою затвердження нових мовних норм, причому як специфічних, властивих тільки їм (друкованим та електронним), так і загальних, що поширюють свою дію на тексти інших типів і різні форми спілкування. У періодичній пресі «випробовуються» новації різного роду, які потім приймаються або відкидаються літературною мовою. Те ж саме, і навіть більшою мірою, відноситься до мови повідомлень інформаційних агентств, оскільки вони адресовані не тільки кінцевим споживачам, а й самим ЗМІ, особливо регіональним [12, 41].

РОЗДІЛ 2 Редакторський аналіз газети «Голос України»

.1 Інформаційна політика видання

"Голос України" - газета Верховної Ради України (політика, економіка, культура, соціальні питання, новини, перелік законів України, оприлюднених протягом місяця).

"Голос України" - загальнополітична газета з пріоритетним висвітленням діяльності парламенту: керівництва ВР, комітетів, депутатських фракцій і груп, окремих депутатів, у ній роз'яснюються прийняті закони та інші нормативно-правові акти України, забезпечується гласність у виконанні законів.

Необхідність створення власного друкованого органу, не залежного від інших гілок влади, Верховна Рада реалізувала постановою від 16 жовтня 1990 року.

"Голос України" виходить двома мовами - українською і російською.

Газета має власних кореспондентів в усіх регіонах України і за кордоном.

"Голос України" не є і, в принципі, не може бути однопартійною або газетою окремих груп, бо презентує політично різноголосий парламент. Саме цим зумовлюється незалежний і політично незаангажований характер газети, колектив якої сповідує найвищий принцип журналістики - свободу слова, а автори газети мають змогу взяти участь у дискусії та висловити полярні думки з найрізноманітніших тем суспільного життя.

За дорученням парламенту "Голос України" публікує закони, міжнародні договори, постанови та інші акти Верховної Ради, проекти нормативно-правових документів, які потребують негайного широкого народного обговорення.

Газета не публікує матеріали, що закликають до ліквідації незалежності України, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності держави, порушення суверенітету України, розпалювання міжетнічної, расової, міжнаціональної, релігійної ворожнечі, а також інші матеріали, які суперечать нормам чинного законодавства та моралі.

Висвітлення політико-правової позиції, виходячи з пріоритетів конституційних засад державного ладу, захисту інтересів громадян, балансу політичних сил (лівого, центристського або правого спрямування), принципу рівності різних форм власності - завдання "Голосу України". Незалежна, юридично виважена, послідовна позиція газети реалізується в конкретних матеріалах, в їх акумуляції, а також у верстці, доборі фактів, загостренні або актуалізації питань.

Видання має постійну рубрикацію. В кожному випуску «Голосу України» можна знайти наступні рубрики: Політика, Новини, День, Світ без кордонів. Рубрики Право, Суспільство, Курінь та Спорт подекуди зявляються в газеті. Це повязано з тим, що загальнополітична газета не може, наприклад, пять разів у тиждень друкувати матеріали про спорт у відповідній рубриці, адже газета має інше спрямування і цільову аудиторію.

2.2 Аналіз вибірки новинних матеріалів

Перш за все, ми хочемо зазначити, що загальнополітичне видання «Голос України» - це доволі якісне і популярне видання. Не слід забувати, що ця газета є власним друкованим органом Верховної Ради. Здавалось би, що видання подібного рівня і значення мало б бути бездоганним. Проте навіть у такому видання не звертають уваги або пропускають різни типи помилок. Це не означає, що все видання складається з численних помилок. У газеті присутні якісні і майстерно написані матеріали, читання яких викликає естетичну насолоду.

Для аналізу редакторського опрацювання новинних матеріалів ми обрали декілька публікацій за період березень-квітень 2015 року.

Серед найпоширеніших помилок - порушення логічності у викладі матеріалу, композиції для певного жанру, перенасиченість фактичним матеріалом, інколи зустрічаються граматичні помилки.

За результатами проведеного аналізу можемо сказати: в газеті «Голос України» зустрічаються помилки, але вони поодинокі і не мають системного характеру. Проте наявність помилок в видання подібного рівня є недопустимою. Але більшість видання складають якісні і професійно написані матеріали.

Прикладом якісного матеріалу, в якому ми не знайшли навіть несуттєвих помилок є замітка нижчеподана замітка.

У Львові поховали бійця першої медичної роти <#"justify">Максим Овчарук був серед активістів Майдану, входив до "Автомобільної сотні" та громадської організації "Рабів до раю не пускають". У зоні проведення антитерористичної операції перебував з 20 січня ц.р. Прощалися з бійцем у церкві святих апостолів Петра і Павла. У зв'язку з поминальною ходою було перекриту рух транспорту у центральній частині Львова.

Максим Овчарук був одружений, залишились двоє синів - шести і дванадцяти років.

Замітка була написана з дотриманням всіх композиційних та інших вимог для написання подібного матеріалу. Має побудову перегорнутої піраміди.

Звільнили від оплати комунальних послуг

У Малій Висці Кіровоградщини учасників АТО та членів їх сімей звільнено від оплати комунальних послуг. Відповідне рішення ухвалили депутати міської ради. Установлені пільги діятимуть під час обрахування оплати за житло, водопостачання та водовідведення, вивезення твердих побутових відходів. Безоплатним також буде відвідування дітьми з таких сімей дошкільних навчальних закладів ( № 46, ст. 1).

Данна замітка не містить в собі відповідь на одне питання із так званої «тріади» питань. Автор подає нам відповіді на питання Що сталося?, Де сталося?, але немає відповіді на питання Коли сталося?, що є принциповим для жанру замітка. Та й інформація про дату ухвалення відповідного рішення є дуже важливою, адже показує наскільки швидко приймаються необхідні рішення державного апарату у різних куточках України.

Подібна помилка зустрічається в матеріалі, який має назву «Бійців зустрічали як справжніх героїв» (№ 49, с. 6). Автор замітки Петро Мельник розповідає про повернення додому (на Кіровоградщину) бійців 17-ого окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади ЗСУ. Про дату повернення бійців додому у матеріалі жодного слово.

Перше Почесне консульство відкрито у Чернівцях

Днями у Чернівцях розпочало діяльність Почесне консульство Австрії. На думку Почесного консула Сергія Осадчука, завдяки цьому вдасться налагодити «тісний місток співпраці між Чернівецькою областю та Республікою Австрія у сферах розвитку науки і культури, освіти і бізнес-звязків». «Почесне консульство у Чернівцях віз не видаватиме, - зауважив Надзвичайний і Повноважний Посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм, який узяв участь в урочистій події, - але сприятиме зміцненню звязків між країнами».

Лариса ДУЩАК ( №49, с. 5)

Слід було сказати «брав участь», а не «узяв участь». Також у матеріалі знову замовчується про час проведення події. Подається лише абстрактна характеристика часу - «днями..». Можливо, велика кількість подібних помилок викликана тим, що газета виходить 5 разів у тиждень, і редакція вважає за непотрібне вказувати дату в новинних матеріалах, які були написанні за поточні дати. Проте це викликає безліч непорозумінь і заважає пересічному читачу адекватно сприймати текст.

Наступний поширений вид помилок, які зустрічаються на сторінках газети, - це помилки логічності викладу інформації. Так, у статті «Антикорупційних прокурорів обиратимуть на відкритому конкурсі» автор Анна Шевченко стверджує, що «Законом Про Національне антикорупційне бюро передбачається утворення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, куди не можуть допускатися люди, які раніше вели боротьбу з корупцією в Україні.. А потім автор зазначає, що «перевага надаватиметься людям, які вже себе проявили як борці з корупцією» (№46, с. 5).

Тролейбуси взяли під арешт

Господарський суд Херсонщини постановив арештувати майно комунального підприємства «Херсонелектротранс», яке опікується тролейбусними перевезеннями в обласному центрі.

При цьому рішення Феміди комунальники визнають обгрунтованим, адже підприємство тільки Пенсійному фонду заборгувало вісім мільйонів гривень, а є ще й інші кредитори. Самостійно погасити борги тут не в змозі, оскільки продаж квитків забезпечує підприємству менше чотирьох мільйонів гривень на рік. А витрати на обслуговування пільговиків із бюджету перевізникові компенсують лише частково і з запізненнями.

За даними Херсонської міськради, нині на маршрути міста виходять тільки сорок тролейбусів. А ще півсотні вже давно відпрацювали свій термін. Утім, не краща ситуація і з автобусами. Колись маршруток ходило понад шість сотень, а нині тільки 476 - після подорожчання пального возити пасажирів за три гривні власники транспорту просто не хочуть і обговорюють можливість страйку за прикладом колег із Миколаєва.

В цьому матеріалі виявлено систематичну для видання помилку - нехтування основними вимогами написання жанру матеріалу. Не вказується час прийняття постанови, що є важливою інформацією для даної замітки. Також недоречно вжита конструкція «рішення Феміди». Стиль матеріалу та особливості його написання виключають використання подібних метафоричних конструкцій у тексті.

Подібна метафорична конструкція зустрічається в матеріалі «Судова дуель» (№43, с. 8): «Судова дуель між служителями Феміди Києва і Вінниці тривала протягом 6-7 березня». Також у цьому матеріалі в заголовку автор подає словосполучення «судова дуель» без лапок. У першому реченні першого абзацу слово «дуель» подається в лапках. Або автор однаково тлумачить перше і друге словосполучення, що не є правильним, або редактор недостатньо точно перевірив даний матеріал.

У матеріалі «Путін розповів як брав Крим» (№48, с. 6) автор подає новинний матеріал без належного підтвердження його правдивості. Так автор стверджує, що «в Росії почалась низка раптових військових навчань за участю багатьох видів і родів військ і десятків тисяч військовослужбовців». Це доволі серйозне обвинувачення, про правдивість якого ми можемо лише здогадуватися. Підтвердження інформації такого серйозного характеру потребує посилання на авторитетне джерело чи просто джерело інформації. Також у матеріалі вживається наступна конструкція «який раптово ожив» (автор розповідає про Путіна). Стиль написання матеріалу виключає використання подібних саркастичних конструкцій. Також у заголовку матеріалу вживається словосполучення «брав участь» без лапок, а у ліді до цього ж матеріалу це словосполучення вживається у переносному сенсі. Помилка подібного роду виявлена нами вже вдруге. Це означає, що редактор не приділяє увагу уніфікації видання, адже однакове написання словосполучень у матеріалах - це один із аспектів уніфікації.

У замітці «Винних обіцяють притягнути до відповідальності» (№ 48, с. 9) автор знову не вказує час, коли сталася описувана подія. Автор лише вказує, що «Резонансна дорожньо-транспортна пригода сталася в Костянтинівці: броньований автомобіль за кермом якого перебував військовослужбовець ЗСУ, скоїв наїзд на перехожих». Для замітки інформація про час події є дуже важливою. І таке відкрите нехтування подібною інформацією при написанні новинних матеріалів ставить під сумнів репутацію видання як якісного.

Також ми виявили порушення у матеріалі «Житло герою - від благодійників» (№48, с. 13). По-перше, синтаксична помилка в назві матеріалу. Незрозумілим є вживання автором розділового знаку у назві заголовку. Правильний варіант має виглядати так: «Житло герою від благодійників». По-друге, Петро Мельник (автор матеріалу) пише: «Сучасне житло отримала родина кіровоградського спецпризначенця тяжко пораненого поблизу Савур-Могили влітку 2014 року». Що автор матеріалу розуміє під словосполучення «сучасне житло» мені незрозуміло, адже все житло в якому ми живемо попадає під категорію сучасного. Редактор повинен був виправити ці помилки, адже вони вводять читача в оману і ускладнюють читання та сприймання тексту.

Автор замітки під назвою «Демобілізованим влаштували вечір відпочинку» (№51, с. 3) Василь Нитка також нехтує основними вимогами до написання замітки: «Вечір відпочинку для родин службовців Мукачівського прикордонного загону, які нещодавно забезпечували правопорядок на східному кордоні України, влаштували в Закарпатському обласному театрі драми та комедії в Мукачевому за сприяння народного депутата України Василя Петьовки». Знову у замітці нічого не сказано про час проведення цього заходу. Також автор пише, що «глядачі зізнавалися, що такий відпочинок для них дуже потрібен, і дякували організаторам за можливість відволіктися від повсякденних проблем і тягара буднів військової служби». Вживання слова «зізнавалися» є некоректним у даному матеріалі, адже воно тлумачиться як «Подавати усно чи письмово якісь відомості, дані про кого-, що-небудь, свідчити під час допитів або на суді». Існує і інше тлумачення цього слова: «Говорити відверто про свій стан, свої вчинки і т. ін», але воно також є недоречним у даному тексті. Потрібно було вжито щось на кшталт «наголошували» чи «відверто говорили».

Маршрутники Запоріжжя знизили тарифи <#"justify">Тобто там, де існувала хоч якась альтернатива, люди вимушено пересіли на електротранспорт. І не лише переповнені тролейбуси та трамваї, а й їхня виручка, котра, за офіційними даними, підскочила на сорок відсотків, чітко вказала на те, що маршрутники таки передали куті меду. Відповідно останні та й міська влада, яка зазвичай чомусь беззастережно "за" в плані збільшення тарифів, змушені були якось реагувати. Зійшлися на тому, що вартість проїзду практично на всіх маршрутах знизиться на 50 копійок. Згаданий тариф діятиме до 1 липня, передає наш власкор Леонід СОСНИЦЬКИЙ (№49, с. 5).

У даному матеріалі вживається несвоєрідна і недопустима для стилю новинних жанрів образна лексика: «маршрутники таки передали куті меду». Також знову не вказується ні дата, коли підвищилися тарифи, ні дата, коли тарифи на проїзд понизилися.

Отже, підбиваючи підсумки особливостей редакторського аналізу новинного матеріалу видання, слід сказати, що помилки, які повинні були би бути усуненні редактором, - досить поширене явище газети «Голос України». Особливо поширеними помилками є порушення логічності у викладі матеріалу, нехтування особливостями написання певного жанру, перенасиченість фактичним матеріалом, інколи зустрічаються граматичні та пунктуаційні помилки. Проте при якісній і кропіткій роботі редакторського колективу кількість помилок у видання суттєво зменшиться, що зробить видання ще якіснішим і читабельнішим.

ВИСНОВКИ

Головною метою нашої курсової роботи було виявлення особливостей редакторського опрацювання новинних матеріалів у газеті «Голос України». Новинні матеріали складають переважну більшість матеріалів всього видання. Газета «Голос України» є очевидним лідером серед видань загальнополітичного характеру. Проте існує низка причин, які призводять до зниження якості матеріалів цього видання.

По-перше, видання є офіційним друкованим органом Верховної Ради України, що не дозволяє їм відкрито критикувати діяльність державних органів. Проблема полягає у тому, що цю критику можуть собі дозволити видання-конкуренти. І саме подібні критичні точки зору можуть приваблювати потенціальну читацьку аудиторію цього видання.

По-друге, той факт, що дане видання виходить 5 разів у тиждень зводить редакційну роботу до мінімуму. Тобто редакторський колектив повинен опрацювати всі матеріали за досить невелекий проміжок часу, що призводить до появи помилок у виданні.

Однією із найпоширеніших помилок є нехтування основними вимогами до написання новинних жанрів. Дуже часто автори матеріалів не вказують час тієї чи іншої події, що є дуже принциповим для новин. Адже замовчування хронології події може призвести до нерозуміння читачем матеріалу, ускладнення його розуміння і читання. Можливо, автори матеріалу не вказують час, бо видання має високу періодичність. Але такій своєрідній грі «Вгадають чи ні?» не має місця в виданні загальноукраїнського рівня.

Ще один вид помилок, які ми виявили у цьому виданні, є порушення логічності викладу матеріалу. Інколи зустрічаються новинні матеріали, в яких автор суперечить сам собі. Це значно знижує авторитет видання серед потенційних читачів, а також ускладнює розуміння матеріалу.

Також у виданні мають місце помилки смислового характеру, зокрема спочатку автор вживає вислів у прямому значенні, а через декілька рядків цей же вислів вживається у переносному значенні. Це збиває с пантелику читача, який спочатку тлумачить значення виразу по-одному, а через декілька рядків вимушений терміново змінювати тлумачення на інше.

Хочеться зазначити, що у газеті «Голос України» присутня незначна кількість граматичних і пунктуаційних помилок. Це є незаперечним плюсом цього видання.

Отже, проаналізувавши особливості редакторського опрацювання новинного матеріалу у газеті «Голос України», можна зробити висновок, що більшість виявлених помилок є результатом недостатнього опрацювання з боку редакторського колективу. І, навіть те, що видання виходить 5 разів у тиждень не може слугувати виправданням не виконання редакторами своїх прямих обовязків. Правильна організація роботи і відповідальне виконання своїх робочих обовязків можуть покращити якість видання, шляхом зменшення кількості помилок у ньому.

БІБЛІОГРАФІЯ

Досліджувані матеріали

.Газета «Голос України». - 2015. - №№40-51

Наукова та навчально-методична література

2.Вайшенберг З. Новинна журналістика: Навчальний посібник / За загал. ред. В. Ф. Іванова. - К.: Академія Української Преси, 2011. - 262 с.

3.Васильева Л. А. Делаем новости: Учебное пособие / Л. А. Васильева. - М.: Аспект Пресс, 2003. - 120с.

4.Григорян М. В. Пособие по журналистике / М. В. Григорян. - М.: «Права человека», 2007. - 192 с.

.Гуревич С. М. Газета: вчера, сегодня и завтра / С. М. Гуревич. - М.: Аспект Пресс, 2004. - 288 с.

6.Засоби масової інформації: професійні стандарти, етика та законодавчі норми: наук. вид. / укл.: Т.Петрів, А.Сафаров, В.Сюмар, О.Чекмишев.-К.:Нічлава,2006.-100с.

7.Ильина Т. В., Корб В. В. Делаем хорошие новости: Учебное пособие для журналистов / Т. В. Ильина, В. В. Корб. - Омск: ООИПКРО, 2002. - 98 с.

8.Капелюшний А. О. Редагування в засобах масової інформації. Навчальний посібник / А. О. Капелюшний. - Львів: ПАІС, 2005. - 304 с.

9.Колиснеченко А. В. Практическая журналистика: Учебное пособие / А. В. Колисниченко. - М: Изд-во Моск. ун-та, 2010. - 192 с.

10.Лащук О. Р. Редактирование информационных сообщений / О. Р. Лащук. - М.: Аспект Пресс, 2004. - 160 с.

12.Різун В. В. Літературне редагування. Підручник / В. В. Різун. - К.: Либідь,1996. -240 с.

Copyright © 2018 WorldReferat.ru All rights reserved.