Оцінка стану продовольчої безпеки України

Тип:
Добавлен:

Львівський національний аграрний університет

Оцінка стану продовольчої безпеки України

Я. Янишин, к. е. н., в. о. професора

Анотація

Проаналізовано сучасний стан ринку харчової промисловості. Розглянуто основні аспекти проблеми продовольчої безпеки України на сучасному етапі розвитку. Виявлено умови забезпечення рівня достатності споживання харчових продуктів. Проаналізовано показники оцінки продовольчої безпеки держави. Розглянуто фактори продовольчої безпеки країни. Наведена характеристика стану продовольчої безпеки в Україні. Визначено складові механізму забезпечення продовольчої безпеки. На основі аналізу чинників, які формують стан продовольчої безпеки України, запропоновано шляхи покращання ситуації.

Ключові слова: продовольча безпека, сільське господарство, індикатори для оцінки продовольчої безпеки, показник достатності споживання продуктів харчування, раціональні норми споживання, динаміка виробництва.

Постановка проблеми. У сучасних умовах, коли в Україні триває структурна перебудова промислових, агропромислових та інших виробничих і невиробничих комплексів, значно посилюється їх орієнтація на всебічне і повне задоволення потреб населення в товарах народного споживання, передусім у недорогих продовольчих товарах високої якості, пріоритетного значення набувають проблеми розвитку і функціонування харчової промисловості, її галузей, підгалузей і виробництв, ефективність діяльності яких значною мірою визначає ефективність функціонування всього народного господарства, а також формує продовольчу безпеку держави. Вирішити проблеми продовольчої безпеки неможливо без адекватної оцінки її стану, тому оцінка основних індикаторів продовольчої безпеки сьогодні становить значний науковий і практичний інтерес.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у теорію забезпечення продовольчої безпеки зробили такі дослідники, як В. Шлемко [13], який визначив суть та фактори формування економічної безпеки, Л. Березіна [1], котра показала місце галузі АПК в економічній безпеці держави, І. Кобута, О. Шевцов [7], які проаналізували вплив державної підтримки на формування продовольчої безпеки в умовах інтеграційних процесів. Аналіз основних тенденцій у формуванні рівня продовольчої безпеки держави відображено у праці Т. Мостенської [9]; О. Щекович [14] підкреслює значення аграрної галузі як складової світової економічної безпеки; Г. Тарасюк [11] акцентує увагу на необхідності вдосконалювати норми й стандарти АПК та харчової галузі як основ формування продовольчої безпеки. Проте дослідженість цієї проблеми не повністю відповідає поточним потребам державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки, оскільки постійно змінюються економічна ситуація в країні, стандарти і норми споживання продукції харчування, вимоги до якості продукції.

Постановка завдання. Мета нашого дослідження - вивчити загальний стан та проблеми забезпечення продовольчої безпеки України.

Виклад основного матеріалу. Продовольча безпека держави розглядається як її спроможність гарантувати задоволення потреб у продовольстві на рівні, необхідному для нормальної життєдіяльності населення. Забезпечення продовольчої безпеки нації на сучасному етапі повинно бути не тільки стратегічною метою розвитку вітчизняного продовольчого ринку, а й основою суверенітету, економічної безпеки, соціальної стійкості держави, серйозним важелем її незалежності в міжнародних відносинах і геополітичній стратегії [10; 12; 13, с. 13].

Як зазначає Л. Гнатишин, «надійність продовольчого забезпечення є визначальною передумовою не тільки ефективного соціально-економічного розвитку держави, а й її політичної незалежності, що спонукає прискорений розвиток сільського господарства в контексті економічної та політичної точок зору» [5, с. 19]. Основою ринку продовольства, що загалом формує продовольчу безпеку держави, є виробництво сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів вітчизняними товаровиробниками. На думку М. Гилки, сільське господарство України втрачає спроможність забезпечувати попит населення необхідним обсягом продуктів харчування з належною якістю [4, с. 47].

Стратегічною метою розвитку вітчизняного продовольчого ринку згідно з Концепцією Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року є:

-гарантування продовольчої безпеки держави;

-досягнення рівня споживання продовольства до науково обґрунтованих норм;

-забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів на зовнішньому і внутрішньому ринках [8].

Продовольча безпека - комплексне багатокритеріальне поняття. Вона має надзвичайно важливе суспільне значення, особливо в країнах із низьким рівнем життя населення. Важливим показником для характеристики стану продовольчого забезпечення є відповідність фактичного споживання продовольчих продуктів науково обґрунтованим нормам [3].

У звязку з цим науковці використовують так званий індикатор достатності споживання (відношення фактичного споживання на одну особу до раціональних норм споживання). Його стан для України відображено в табл. 1

Таблиця 1 Розрахунок індикатора достатності споживання продуктів харчування(на одну особу на рік), кг*

ПоказникРаціональна норма2013 р.2014 р.2015 р.Індикатор достатності споживання2013 р.2014 р.2015 р.Мясо і мясопродукти8054,456,154,10,680,700,68Молоко і молочні продукти380214,9220,9222,80,570,580,59Яйця, шт.2903073093101,061,071,07Риба і рибопродукти2013,614,611,10,680,730,56Цукор3837,637,136,30,990,980,96Олія1313,013,313,11,001,021,01Картопля124140,2135,4141,01,131,091,14Овочі та баштанні161163,4163,3163,21,011,011,01Плоди, ягоди та виноград (без переробки на вино)9053,356,352,30,590,630,58Хліб і хлібні продукти101109,4108,4108,51,081,071,07*Розраховано за даними статистичного збірника «Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України» за 2015рік [2].

Якщо провести оцінку стану продовольчої безпеки України протягом останніх років за критеріями достатності споживання, то його можна вважати незадовільним, а фактичне споживання - недостатнім. Задовільним є споживання лише таких груп, як яйця, олія, картопля, овочі та баштанні, а також хліб і хлібні продукти.

Україна у 2015 р. була повністю забезпечена основними видами зернових культур й при цьому мала найвищий експортний потенціал в історії держави. За 2015 р. безмитну квоту, надану Україні ЄС в режимі автономних торговельних преференцій (20 тис. тонн), вітчизняні підприємства використали на 90%- до країн ЄС експортовано 18 тис. тонн цукру українського виробництва.

Споживання мяса населенням становило близько 55 кг/рік (68% від рекомендованої норми), а структура споживання виглядала так: мясо птиці - 46%, свинина - 36%, яловичина - 16%, інші види м яса - 2% [2; 6].

На ринку овочів спостерігалася нестабільна ситуація (рис. 1). У період збору врожаю зазвичай овочі дешевшали. Проте у 2015 р. ситуація змінилася. Починаючи зі середини серпня й дотепер спостерігали поступове зростання цін. Основною причиною цього вважається погіршення погодних умов, що вплинуло на суттєве зменшення обсягів зібраного врожаю.

Рис. 1. Динаміка виробництва овочів в Україні [6].

Останні роки були врожайними в Україні. У 2015 р. картоплі зібрали близько 24 млн т (рис. 2). Через надмірну пропозицію внутрішнього ринку сільськогосподарські підприємства реалізовували її по 2,5-2,6 грн/кг, а собівартість сягала 2,3 грн/кг. Таку ціну востаннє спостерігали 6-7 років тому, проте й витрати на її вирощування у той час були майже удвічі нижчі.

Середні ціни продажу сільськогосподарськими підприємствами аграрної продукції, що склалися у 2015 р., зросли проти 2014 р. на 24,3%, у тому числі на продукцію рослинництва - на 29,2%, на продукцію тваринництва - на 19,1%. Зростання цін на продукцію рослинництва відбулося насамперед за рахунок збільшення (на 38,9%) цін на зернові культури, які в загальному обсязі реалізованої продукції рослинництва займають 50,4%, та цін на олійні культури (на 31,6%) за питомої ваги 37,3%. Крім того, здорожчали баштанні культури (на 92,2%), цукровий буряк (на 24,2%), плоди та ягоди (на 21,9%), картопля (на 17,1%), овочі (на 9,1%).

Зростання середніх цін реалізації продукції тваринництва у 2015 р. відбулося за рахунок підвищення цін на худобу та птицю на 24,5%, яйця - на 19,7%, молоко та молочні продукти - на 8,7%, вовну - на 6,5%.

Розглянемо, як забезпечуються раціональні норми за результатами розвязку задачі знаходження оптимальних пропорцій аграрного сектору України.

Рис. 2. Динаміка виробництва картоплі в Україні [6].

Був проведений аналіз загальної площі земельних угідь, структури посівних площ, зміни поголівя сільськогосподарських тварин, виробництва продукції рослинництва й тваринництва, задоволення потреб населення у продуктах харчування, зміни цін на сільськогосподарську продукцію, внесення добрив під посіви, відтворення організаційно-правових форм, зміни обсягу й структури експорту, кормової бази для тваринництва та валового прибутку галузей аграрного сектору.

Необхідно зазначити, що всі перелічені величини були розраховані й проаналізовані окремо для кожної природно-кліматичної зони й загалом для України, а також для трьох періодів часу.

Забезпечення раціональних норм харчування продукцією рослинництва показано на рис. 3.

Рис. 3. Раціональні норми споживання та їх забезпечення за роками (продукція рослинництва) [2].

Упродовж 2013-2015 рр. раціональні норми харчування були досягнуті майже за усіма групами продуктів харчування рослинного походження, однак недостатньою є норма споживання плодів, ягід та винограду. У 2016 р. за умови дотримання розрахованих за моделлю пропорцій, поступового збільшення врожайності, внесення добрив за нормами та відповідного фінансування раціональні норми харчування забезпечуватимуться повністю за всіма видами продукції рослинництва.

Забезпечення раціональних норм харчування за продукцією тваринництва показано на рис. 4.

Рис. 4. Раціональні норми споживання та їх забезпечення за роками (продукція тваринництва) [2].

У 2013-2015 рр. за жодним видом продукції тваринництва, крім яєць, не була забезпечена раціональна норма харчування. Раціональна норма харчування у мясі та мясопродуктах не забезпечена на близько 32%, молоці - на 44%, рибі та рибопродуктах - у середньому на 35%. Причиною такого дисбалансу є різке зменшення кількості поголівя худоби в усіх категоріях господарств, що підтверджують дані Державної служби статистики України [2; 6].

Висновки та перспективи подальших наукових досліджень. За результатами дослідження визначено основні загрози забезпеченню продовольчої безпеки:

1)фізична недоступність через недостатнє виробництво продовольства, недостатній розвиток ринкової інфраструктури;

2)низький рівень якості та безпеки продовольства;

В Україні варто розглядати два основні напрями досягнення продовольчої безпеки:

необхідно підтримувати постачання продовольства в таких кількостях, які могли б забезпечити здорове і повноцінне харчування населення;

зробити наголос на досягненні самозабезпеченості сільгосппродукцією (зокрема продукцією, яку виробляють у господарствах населення), а також на підтримці і захисті державою вітчизняних товаровиробників, що автоматично коригує імпорт продукції.

Враховуючи низький рівень забезпеченості продуктами харчування населення України, необхідною є розробка стратегічного плану заходів для вирішення цієї проблеми, що й стане предметом наших подальших наукових досліджень.

харчування продовольчий безпека

Бібліографічний список

1.Березіна Л.М. Економічна безпека та проблеми удосконалення відносин субєктів АПК / Л.М. Березіна //Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму : зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДУЕП, 2011. - № 1(4). - 187 с.

2.Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України 2015

3.Визначення оптимальної структури аграрного сектору України для забезпечення продовольчої безпеки

4.Гилка М. Аналіз тенденцій в сільськогосподарському виробництві за показниками його ефективності /М. Гилка //Аграрна економіка. - 2014. - Т. 7, № 1-2. - С. 47-54.

5.Гнатишин Л. Фермерські господарства в організаційній системі сільськогосподарського виробництва / Л. Гнатишин // Аграрна економіка. - 2012. - Т. 5, № 1-2. - С. 26-31.

6.Дані Державної служби статистики України. Розділ: Сільське господарство.

7.Кобута І. Внутрішня підтримка сільського господарства в контексті приєднання України до Світової організації торгівлі / І. Кобута, О. Шевцов // Актуальні питання аграрної політики : зб. пр. Проекту «Аграрна політика для людського розвитку». - К., 2002. - С. 342412.

8.Концепція Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020року

9.Мостенська Т. Стан та перспективи розвитку ринку продовольчих товарів в Україні / Т. Мостенська //Харчова і переробна промисловість. - 2009. - № 1 (353). - С. 8-12.

10.Стратегічний план трансформації системи технічного регулювання та захисту прав споживачів відповідно до вимог Світової організації торгівлі та Європейського союзу на 2015- 2016 роки

11.Тарасюк Г.М. Необхідність удосконалення продуктових стандартів, норм та нормативів при плануванні розвитку підприємств харчової промисловості / Г.М. Тарасюк // Вісник Хмельницького національного університету. - Хмельницький, 2008. - № 4, т. 1 (114). - 350 с.

12.Управління якістю за вимогами МС ISO 9001/9004: 2000 і система управління ризиками НАССР на підприємствах харчової промисловості

13.Шлемко В.Т. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення: монографія /В.Т. Шлемко, І.Ф. Бінько. - К. : НІСД, 1997. - 144с.

14.Щекович О. С. Сучасний фінансово-економічний стан продовольчої безпеки України, як складової світової продовольчої системи

Copyright © 2018 WorldReferat.ru All rights reserved.