Готовые Домашние Задания

Рефераты по теме Микроэкономика

Реферат Бетховен. 9-ая симфония. (Укр.)

Скачать реферат↓ [19.54 KB]



Текст реферата Бетховен. 9-ая симфония. (Укр.)

ФІНАЛ ДЕВ ’ ЯТОЇ СИМФОНІЇ Л. БЕТХОВЕНА
ВСТУП.
Кожна з музичних епох висуває на передній план визначене коло жанрів,
найбільш відповідний ії естетичним установкам. Так, наприклад, епоха
Барокко піднесла такі жанри як меса, пасіони, ораторії. В них сила
художньої дії формувалась завдяки поєднанню двох факторів: історично
складених словесних текстів, втіливших глибинний зміст і хорове
інтонування, підкріпленного могутністю оркестрового звучання.
В епоху віденського класіцизму відбуваеться піднесення жанра
інструментальної симфонії , котра прийняла своєрідну змістовну
“естафету” від вокальноінструментальних жанрів.
В симфонії знайшло відображення нове світовідчуття людей,об’
єднанних
новими ідеями.
В 1918 році Пауль Беккер, відповідаючи на запитання “ Що таке
симфонія ? ”, писав: “ Симфонія для художника – це
засіб спілкування з допомогою засобів інструментальної музики і
широкими колами сприймаючих мас. Художник, створюючи задумку симфонії,
поряд з цим створює і ідеальне уявлення активно діючій
аудиторії.”
Але рамки старих жанрів не могли вмістити нового змісту і тому
відбулась зміна приорітетів. Чисто інструментальна музика зосередилась
в жанрах сонат і симфоній, а музика вокальна і хорова знайшла своє
переломлення в нову епоху у більш демократичних жанрах: гімнах,
піснях, кантатах.
Жанр симфоній, що прийшов на зміну жанру меси, стверджувала панування
колективного початку, але дещо іншими засобами і в інших формах.
В даній роботі особлива увага приділена фіналам дев ’ ятої
симфонії, так як саме в цьому розділі симфонічного циклу не лише
інтуітивно малось на
увазі , але і реально було присутнє “ слово ” представлене
хоровим звучанням поєднання “ словесного ” інстркментального
початків.
П. Беккер “ Симфонія від Бетховена до Малєра.” Л.1926,
цитовано Аражовським М., “ Симфонія “.
Імпульс дав Л. Бетховен, який розширив партитурну палітру фінала 9
симфонії хоровими партіями.
Цей сміливий новаторський крок у творчості послідовників Бетховена:
Г. Малєр ( широко примінив хор у своїх симфоніях ) –
представника постромантичної школи, А. Скрябіна ( 1 симфонія,
включення хорової фуги в кульмінацію фінала ) , що відобразив ідеї
російського симфонізму.
Залучення в симфонію ( як жанр первинно – інструментальний )
поетичного або прозаічного слова, а вслід за ним – вокальної
інтонації і тембра людського голосу, відкрило необмежений простір для
жанрового синтезу . Так виникла могутня генерація “ вокальних
симфоній “ , майже авторитетних і репертуарних у виконавській
практиці наших днів. Частина з них орієнтована на жанровий
“контакт” з вокальним циклом і передумовляює
“підключення” до арсеналу інструментальних тембрів сольного
вокально – інтонаційного вимовлення ( наприклад, 14 симфоній
Шостаковича, 2 симфонії Г. Канчелі).
Одначе найбільш “приваблюючою” для композитроських принад