Редагування власне орфографічних помилок у журналістських текстах

Тип:
Добавлен:

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Редагування власне орфографічних помилок у журналістських текстах

Шульська Н.М.

Стаття присвячена дослідженню особливостей редагування власне орфографічних помилок у журналістських текстах. На матеріалі регіональних (волинських) друкованих періодичних видань проаналізовано найбільш типові правописні ненормативні явища, зафіксовані в публікаціях журналістів. Серед найпоширеніших помилконебезпечних зон встановлено такі: порушення фонетичних правил милозвучності мови; неправомірне вживання літери г замість нормативної ґ; помилкове написання великої літери; невиправдане використання подовжених і подвоєних приголосних в українських та іншомовних словах; написання складних слів; правопис числівників і часток тощо.

Ключові слова: редагування, журналістський текст, ЗМІ, орфографія, помилка, анорматив. помилка журналістський текст ненормативний

Постановка наукової проблеми. Орфографічна помилконебезпечність у журналістських текстах друкованих та електронних ЗМІ постає сьогодні чи не найважливішою проблемою в контексті якісного представлення української інформаційної продукції. Правописна культура медіа-мовлення як регіональних, так і всеукраїнських ЗМІ абсолютно не відповідає чинним лінгвістичним нормам у той час, коли освічений читач потребує не лише якісної інформації, але і її кваліфікованого представлення. Орфографічна лінг- вокартина сучасних газет, а особливо інтернет- медіа викликає велике занепокоєння. У звязку з цим кожен працівник редколегії зобовязаний ідеально володіти правописними нормами сучасної української мови, бути обізнаним з усіма змінами та доповненнями, аби й надалі забезпечувати гідний рівень своєму ЗМІ. Наявність великої кількості мовних огріхів орфографічного характеру, виявленої в результаті скрупульозного вичитування журналістських текстів та під час проведення відповідних моніторингів, показує надзвичайно невтішну ситуацію щодо мовної компетенції багатьох українських журналістів і редакторів. Попри нарікання медіапрацівників на надшвидкі темпи розміщення інформації, а також оперативність подання матеріалів, коли, мовляв, не завжди акцентують увагу на мовному оформленні текстів, усе ж, на нашу думку, ці моменти не повинні ставати перешкодою для того, аби читач отримав грамотно підготовлений кінцевий матеріал. Уже на рівні початкового написання тексту журналіст повинен покладатися на власні мовні знання, а не чекати редакторської правки, щоб уникнути анормативів. Сьогодні проблема мовної компетенції українських ЗМІ - це питання не лише редакторів, але й журналістів. Зважаючи на це, фіксація й аналіз орфографічних помилок в медійній комунікації вимагає особливої уваги, чим зумовлена актуальність представленої розвідки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз помилконебезпечних зон на різних мовних рівнях, у тому числі орфографічному, в періодичних українських ЗМІ провели Т. Бондаренко, яка, розробила конструктивну типологію лінгвоанор- мативів на матеріалі газет [1-4]; А. Капелюшний, у працях якого зясовано типологічні особливості журналістських (і мовних, і немовних) помилок [6-9]; Л. Боярська, яка запропонувала дослідження-моніторинг помилок на сторінках ЗМІ [5]; І. Мариненко, котра охарактеризувала пунктуаційні та граматичні ненормативні утворення на сторінках журналу «Український тиждень» [10] та ін. Окремо питанню правописної культури у мас-медіа присвячені розвідки Т. Бондаренко, яка здійснила спробу лінгвістичного переосмислення орфографічної помилки [2]; А. Капелюшного, що дослідив правописні анормативи в мовленні спортивних журналістів [8] та титрах телевізійних передач наживо [9].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Якщо журналістські матеріали інших регіональних ЗМІ ставали обєктом наукового опису з помилкології, то авторські тексти волинських газет комплексно практично не досліджено, є лише окремі розвідки щодо певного різновиду мовних помилок (див. наші публікації [11 -13]), тоді як орфографічна культура волинської преси вимагає особливої уваги компетентного фахівця.

Мета статті - проаналізувати орфографічні ненормативні явищ, уживані у друкованій пресі, провести моніторинг зафіксованих анормативів, виявити найтиповіші з них і вказати на основні помилконебезпечні місця на рівні правопису у журналістських текстах. Матеріалом розвідки слугували матеріали волинських газет («Волинь- Регіон», «Волинь-нова», «Сімя і дім», «Віче», «Волинська газета», «Луцький замок» та «Волинські новини» (яке функціонує як друкований ЗМІ із 2016 р.).

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. «Помилка - це анорматив, тобто таке ненормативне лінгвоут- ворення, що виникає в результаті невмотивова- ного порушення літературної норми і є наслідком неправильних мисленнєвих операцій» [3, с. 110]. Лінгвосутність явища орфографічної помилки у друкованій продукції ЗМІ має свої особливості. Т. Бондаренко виділяє ряд диференційних ознак цього процесу (відношення до орфографічної норми та орфограми; сфера прояву помилки; етап породження помилки; причини виникнення анорма- тиву) і пропонує виділяти два етапи неправильного написання / набору слів: «1) власне орфографічні помилки - неправильні варіанти написання / набору слів, що засвідчують порушення орфографічного правила і для яких альтернативно існує мовна одиниця, написання якої встановлюється орфографічною нормою; 2) невласне орфографічні помилки - створюють значення лінгвоодиниці, але не фіксують порушення орфографічної норми» [4, с. 5]. Невласне орфографічні помилки виникають, очевидно, на етапі компютерного складання тексту, тоді як власне орфографічні анормативи свідчать про брак відповідних лінгвістичних знань при написанні журналістських матеріалів та у процесі їхнього редагування.

Дослідження фіксованих орфографічних ненормативних утворень на сторінках проаналізованих періодичних видань засвідчило кількісну перевагу власне орфографічних помилок (73%) над невласне орфографічними анормативами (27%). Різнотипність цих нормативів ілюструє неналежну роботу редакторів в окремих помилконебез- печних місцях. У проекції на редакторську діяльність доцільною видається класифікація власне орфографічних помилок у друкованих текстах, запропонована Т. Бондаренко. Вона побудована на врахуванні типів орфограм за співвідношенням із графічним знаком (буквених і небуквених (апостроф, дефіс, контакт, пропуск, рисочка)) [4, с. 5].

Найбільш частотною серед помилок, співвідносних з буквеними орфограмами, є порушення фонетичних правил милозвучності мови. У кожному з проаналізованих видань без винятку виявлено анормативне вживання прийменників у/в. Найпоширенішою помилкою є написання в на початку речення перед наступним словом із приголосним звуком: В сезоні планується три чвертьфінальні гри ... (В-Р 03.10.2011, 8); В цей день вони відвідали стареньких немічних людей (В-Р 8.10.2011, 2); В мистецтві немає єдиної дороги (В-Р 03.09.2011, 6); В теорії (В-Н 2.04.2016, 2). Не менш численними є порушення функціонування прийменника в у середині речення: яких в житті (СіД 22.01.2015, 15), четвер в російському Красноярську (В-Н 17.01.2015, 3), переганяв в Росію (В-Н 12.03.2015, 3), нас в країні (СіД

), раз в житті (СіД 12.03.2015, 13), бійцям в рамках (СіД 12.03.2015, 2), діяльність в законі (ЛЗ 12.03.2015, 5), завозив в зону АТО (СіД

), час в шахті (СіД 12.02.2015, 14),

всю відповідальність в країні (В-Р 01.10.2012, 1); був впроваджений і втілений в життя (В-Р

); Президент в черговий раз наголосив (В-Р 28.01.2012, 1); сміттєзвалищ в населених пунктах району (В-Р 26.11.2011, 4) та ін. Неправомірним є вживання в аналізованих текстах в після паузи (коми, крапки з комою, двокрапки, тире), перед приголосними:особам, в яких (ЛЗ 12.03.2015, 4), земель, в яких (В-Н

), перед будинком, в якому жив селянин... (В-Р 3.09.2011, 5); ... приймають безпосередню участь у вирішенні питань, в розбудові міської інфраструктури (В-Р 3.10.2011, 4); але, на жаль, в силу незрозумілих причин цього не роблять (В-Р 29.10.2011, 3) та ін. Неодноразово трапляється і помилкове вживання прийменника у замість виправданого в: раніше уже був (В-Н 2.04.2016, 4), роботи усіх рівнів (ВН 17.03.2016, 3), проте уже (В-Н 2.04.2016, 10), поховали усі надії (В-Н 2.04.2016, 10), не усього може (ВН 17.03.2016, 13 тощо.

У процесі редагування необхідно також зважати на те, що журналісти часто порушують норми милозвучності української мови у чергуванні прийменників з/із. Скажімо, замість прогнозованого прийменника із на початку речення перед свистячими і шиплячими звуками пишуть анормативний з: З січня по жовтень (В-Р 12.11.2011, 1); З слів премєра стало відомо... (В-Р 26.11.2011, 1); З заплющеними очима я б впізнав їі (В-Р 03.10.2011, 5), З січня (ЛЗ 28.04.2016, 4) та ін. Неодноразово припускаються помилок у чергуванні з/із у середині речення між приголосними: кілька тисяч будинків з низьким споживанням енергії (В-Р 15.10.2011, 1), повідомлень з цього (В-Н 12.03.2015, 3); час з посмішкою (СіД 12.03.2015, 13), вигляді з супутників (ВН 17.03.2016, 8), конфлікт з сусідами (В 12-18.03.2015, 11), боєць з позивним (В-Н

), звернень з використанням (ЛЗ

), однієї з сільрад (В-Н 2.04.2016, 4).

кадрах йбезкомпромісній (СіД 12.03.2015, 3),

відкрили двері і увійшли (В 26.02-4.03.2015, 13) та ін. Бувають випадки порушення милозвучності в написанні часток. Наприклад, можна було би допомагати (ЛЗ 12.03.2015, 6). Якщо вживання прийменників у/в - одне з найбільш помилконе- безпечних місць у газетних текстах, то чергування сполучників і/й носить одиничний характер.

Редактори повинні також памятати, що значною за продуктивністю відхилення від правил буквених орфограм є група анормативів, що регулює вживання великої літери (28%): перший Міністр соцполітики (В-Р 15.10.2011, 2); з Днем народження їі привітаємо (В-Р, 3.10.2011, 5); чимало років присвятив обласній Інфекційній лікарні (В-Р 12.11.2011, 2); у проекті державного Бюджету (В-Р 26.11.2011, 5); свідка подій Великої Вітчизняної Війни (В-Р 12.12.2011, 6); мандарини здавна асоціюються з Новим Роком і Різдвом (В-Р 24.12.2011, 8); президент Франції Франсуа Олланд (В-Н 17.01.2015, 3); премєр- міністр Володимир Гройсман (ЛЗ 28.04.2016, 4); Міністерство Внутрішніх справ України (ЛЗ 12.03.2015, 5); президента Порошенка (ВН

); захисників Української державності (ВГ 12.03.2015, 3); в розвинених Європейських країнах (СіД 15.01.2015, 9); на Волинському телебаченні (ЛЗ 28.04.2016, 12) тощо.

Важливим помилконебезпечним місцем у матеріалах журналістів є незнання правил написання подовжених і подвоєних приголосних в українських та іншомовних словах (10%): призвели до скороченя рівня (В-Р 11.02.2012, 1); Володимир- Волинська района організація (В-Р 11.02.2012, 3); українська іміграція (В-Р 10.11.2011, 2); за рахунок веденя (В-Р 26.10.2011, 1); первиних організацій (В-Р 29.10.2011, 6); віділом управління (В-Р

); в осмислені і системності (В-Р

); недоторканість депутатів (ВР

) та ін.

Редактори й журналісти повинні уникати орфографічних буквених помилок, написання яких диктує певна норма: а) правопис ненаго- лошених е та и (1%) Жирні кислоти попереджають винекнення раку молочної залози (В-Р

); б) вживання мякого знака (1%): Найспортивніші депутати у Луцкому районі! (В-Р 19.05.2012, 8). в) правопис літери ґ (3%):грунтовно вивчити (В-Р 26.06.2012, 7); грунтуються ініціативи (В-Р 31.03.2012, 4); гвалтують націоналізмом (В-Р 28.01.2012, 3); обгрунтовуються (В-Н 12.03.2015, 14 та ВН 24.01.2015, 11); необгрунтовано (В-Н 2.04.2016, 2); г) літер и та і в іншомовних словах (2%): пріорітетні завдання (СіД 14.01.2015, 8); дезинфекція (В-Р

); «Волиньхолдінг» (ВГ 31.03.2016, 2); ґ) чергування е з і (1%): не сочити молодих берез (В-Р 7.04.2012, 8); д) спрощення в групах приголосних (1%): атрибут парламенських виборів (ЛЗ 01.09.2014, 3). Суттєвим фактором, що сприяє породженню таких ненормативних одиниць, є вплив аналогії до написання слів у функціонально потужній російській мові.

Випадки неправильного правопису слів, співвідносних з небуквеними орфограмами, формують дещо меншу за чисельністю групу анор- мативів. Найбільш частотні серед помилок цієї групи одиниці, що характеризують написання складних іменників і прикметників (44%): «Біло-сердечний» депутат Волиньради Олександр Свирида зауважив, що Гайдучик знаходиться дуже близько до політики (В-Р 12.11.2011, 2); Знову ж таки це без урахування фінансування будівництва доріг у рамках підготовки до євро чемпіонату (В-Р 12.11.2011, 3) (розділові знаки збережено); 5 січня 2012 року голова Ка- мінь-Каширської райдержадміністрації Вовк... (В-Р 21.01.2012, 2); Захід відбувся у конференц- залі культурно-просвітницького центру (В-Р

); Сайт продовжує наповнюватися, і я думаю буде дуже корисним для туристів і після Євро 2012 (В-Р 19.05.2012, 3) (розділові знаки збережено); Тридцяти метрову георгіївську стрічку привезли до Луцька активісти громадської організації (В-Р 26.05.2012, 1).

Неодноразово у матеріалах ЗМІ фіксуємо випадки неправильного написання прислівників (31% від загальної кількості небуквених орфографічних анормативів): Найперше ненормативні утворення ілюструють написання прислівників від прикметників префіксально-суфіксальним способом за допомогою префікса по- і суфікса -ому: Адже доживати старість приходиться по різному (В-Р 8.10.2011, 2); Є ті, хто бачить та відчуває світ по особливому (В-Р 3.12.2011, 1). Журналісти часто допускають помилки у написанні сполуки в цілому, утвореної шляхом поєднання прийменника з повним прикметником: Прагнення громадян змінити життя на краще, працювати на благо держави спонукає людей до створення політичних партій, обєднання зусиль для розбудови регіонів і держави вцілому (В-Р 03.10.2011, 1); Найголовнішим результатом командної роботи стало подолання вцілому хаосу у державі (ЛЗ 01.09.2014, 4).

Виявляємо анормативи у використанні журналістами прислівника на жаль, утвореного від прийменникової словоформи іменника:Це -людні місця, і прецедентів, повязаних з їхньою безпекою, нажаль, не бракує (ВР 14.01.2012, 3). Трапляються неточності у правописі інших прислівників: ... особливо тим, з ким пліч о пліч вже 10 років ідуть разом з головою районної організації (В-Р 15.10.2011, 3); Щоправда лише цього річ вдалося створити необхідні умови для спортсменів (В-Р 8.10.2011, 6). Окрему групу орфографічних анормативів складають слова, написання яких регулюється вживанням часток (16%): Водночас ліквідувати проблему неймовірно легко: необхідно лише постійно споживати йодовану сіль замість не йодованої (В-Р

); Не переливки і владі, коли навмання збудований обєкт стає поперек перспектив цілого населеного пункту, а той - країни (В-Н 26.05.2015, 1); А намагання будь що «намалювати» результат нічим не стримувалося (В-Р

); Для того, щоб ви зрозуміли, що мої переконання все такіж стальні, як і до виборів (В-Р 12.11.2011, 4).

Регулярністю відзначаємо помилки, що виникають при написанні власних назв іменників (9%): Сприяння у проведенні капітального ремонту по вул. Св. Володимира № 4 (за рахунок виділення держ. коштів у розмірі 50000 гр.); постійна передплата 15 пенсіонерам газети Волинь та Наше місто (В-Р 28.01.2012, 6); . заявив голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький, інформує Сегодня (В-Р

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Отже, проаналізувавши найбільш типові анормативи правописного характеру на сторінках друкованих волинських видань, виявлено кілька власне орфографічних помилконебезпечних зон, на яких повинні насамперед акцентувати увагу редактори у процесі роботи над журналістським текстом. Це порушення фонетичних правил милозвучності мови; неправомірне вживання літери г замість нормативної ґ; помилкове написання великої літери; невиправдане використання подовжених і подвоєних приголосних в українських та іншомовних словах; написання складних слів; правопис числівників і часток тощо. Перспективними у цьому напрямку видаються студії комплексного дослідження-моніторингу, проведеного не лише на матеріалі регіональних газет, а і всеукраїнських друкованих ЗМІ та ін- тернет-видань. Лише за такої умови здійснення дослідження можна з точністю визначити найбільш типові правописні помилконебезпечні місця для журналістів.Список літератури:

Бондаренко Т. Г. До проблеми феномена помилки / Т. Г. Бондаренко // Вісник Черкаського університету. Педагогічні науки. - Черкаси: ЧДУ, 2001. - Вип. 23. - С. 10-13.

Бондаренко Т. Г. Орфографічна помилка: спроба лінгвістичного переосмислення / Т. Г. Бондаренко // Наукові записки Інституту журналістики. - К.: Інститут журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, 2001. - Т. 2. -С.108-111.

Бондаренко Т. Г. Критерії виявлення мовних помилок під час редагування журналістських матеріалів / Т. Г. Бондаренко // Наукові записки Інституту журналістики. - К.: Ін-т журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, 2002. - Т. 8. - С. 112-117.

Бондаренко Т. Г. Типологія мовних помилок та їх усунення під час редагування журналістських матеріалів: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.08 / Т. Г. Бондаренко; Ін-т журналістики КНУ ім. Т. Шевченка. - К.: Ін-т журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, 2003. - 18 с.

Боярська Л. В. Мовні помилки на сторінках ЗМІ (дослідження-моніторинг) / Л. В. Боярська [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://journlib.univ.kiev.ua/Movni_pom_na_st_zmi.pdf> - Заголовок з екрана.

Капелюшний А. О. Типологія журналістських помилок / А. О. Капелюшний. - Львів: ПАІС, 2000. - 68 с.

Капелюшний А. О. Стилістика. Редагування журналістських текстів: навч. посібн. / А. О. Капелюшний. - Львів: ПАІС, 2003. - 542 с.

Капелюшний А. О. Телебачення прямого ефіру: практика мовлення, типові помилки: навч. посібн. / А. О. Капелюшний. - Львів: ПАІС, 2011. - 400 с.

Капелюшний А. О. Орфографічні помилки в титрах телевізійних передач наживо / А. О. Капелюшний // Теле- та радіожурналістика: зб. наук. пр. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2013. - Вип. 12. - С. 302-311.

Мариненко І. Види граматичних і пунктуаційних помилок на сторінках журналу «Український тиждень» / І. Мариненко // Стиль і текст: наук. зб. / за ред. В. В. Різуна. - К., 2011. - Вип. 12. - С. 104-114.

Шульська Н. М. Синтаксична культура журналістського тексту (на прикладі політичного тижневика) / Н. М. Шульська // Масова комунікація: історія, сьогодення, перспективи: наук.-практ. журнал. - Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2014. - № 5-6 (5) - С. 59-65.

Шульская Н. Синтаксические ошибки журналистов в украинских политических изданиях (на уровне простого предложения) / Н. Шульская // Журналистика-2015: стан, проблемы и перспективы: материалы 17-й Междунар. наук.-практ. конф., 12-13 ноября 2015 г., Минск / редкол.: С. В. Дубовик (глав. ред.) [и др.]. - Минск: БДУ, 2015 - Вып. 17. - С. 307-310.

Шульская Н. Н. Редакторская культура современных украинских СМИ / Н. Н. Шульская // Juvenis scientia: научный журнал. - 2016. - № 2. - С. 66-69.

Умовні скорочення назв джерел:

В - «Віче», волинський тижневик, видають із 1996 року.

ВГ - «Волинська газета», видання, засноване у 2000 році.

ВН - «Волинські новини», друкований ЗМІ із 2016 р.

В-Н - «Волинь-нова», незалежна громадсько-політична газета, заснована у вересні 1939 року у Луцьку під назвою «Вільна праця».

В-Р - «Волинь-регіон», провладне політичне видання Партії регіонів, яке виходило упродовж

-2012 рр.

СіД - «Сімя і дім», волинський тижневик, був заснований 27 грудня 1996 року.

Copyright © 2018 WorldReferat.ru All rights reserved.